От причала, напротив колонны Магдебургского права, постоянно курсировали несколько катеров, а в воскресный день к переправе вдоль всей набережной подключались лодочники-добровольцы, но и такими силами не удавалось переправить «на тот берег» всех желающих. А на том берегу яблоку негде было упасть не только в переносном, но и в прямом смысле слова. Следует сказать, что «лодочным бизнесом» еще в XIX веке занялся предприниматель Гинтовт. Но после …
Длительное время никакой площади здесь не существовало. Своим возникновением (да и то не сразу) она обязана сооружению дороги, соединившей Подол с Печерском, когда в буквальном смысле в холмах прорезали шоссе, вывезя при этом на подводах колоссальное количество грунта. Его, кстати, успешно использовали для засыпки многочисленных яров и при устройстве мостовых. Случилось это в начале XVIII столетия. Киевлянину, а тем паче приезжему трудно …
К сожалению, дата выпуска на буклете не указана. Сказано только, что «население Киева составляет 1104 тыс.чел.» — можно, наверное, по этим данным восстановить год. Еще выкладывать?
Многие киевляне любили летом отдыхать в Межигорье (сейчас Гута Межигорская), которое находилось в 25 верстах (26,8 км) от Киева вверх по течению Днепра. Место это отличалось особой живописностью и было окружено множеством легенд, о чем сообщалось в дореволюционных справочниках по Киеву. Межигорье — это одно из прекраснейших урочищ возле Днепра, получившее свое название оттого, что лежало оно между горами, в глубокой долине. На горах вокруг …
В княжеские времена это урочище называлось Пересечна. Здесь имелся немалый гарнизон, что подтверждает такой, например, факт. Когда в 1154 году киевскому князю Ростиславу Мстиславичу стало известно, что к Переяславлю подошли половцы, он выступил «из Киева к Пересечну, и ту начасти скупливати дружину». Спустя 6 лет тот же Ростислав, узнав, что новгородцы арестовали его сына Мстислава, приказал покарать «новгородци и уметати у Пересеченскый погреб». …
Зранку мені зателефонував мій товариш і сказав – дивися, починається весна. Думаю, багато хто подумав приблизно так само, визирнувши у вікно. Справа навіть не в тому, що падають з дахів дзвінкі краплі, що тануть обабіч вулиць кучугури снігу, і що з-поміж важких вологих хмар визирає яскраве і радісне сонце. Просто зовсім щось весняне в повітрі, може – запах вологи і обдуреної сонцем трави, що одразу починає пускати зелені паростки. А може – просто …
Мені подобається розбирати ці еклектичні нашарування, чекаючи транспорту чи часу запланованої зустрічі. Папір пошматований вітром і руками перехожих, літери розмиті, а зображення проступають одне крізь інше, як справжні палімпсести. Цифри на відривних клаптиках, імена і адреси, які так важко поєднати з якоюсь конкретною інформацією, подібні на загадкові руни чи може заклинання : якщо обереш правильне, своє, і зателефонуєш за потрібним номером, …
По київських колекторах не плаває жоден зловісний перевізник – там є лише водяні щурі, ящірки, вужі і молодики у високих чоботах і з ліхтариками, котрі обрали дослідження підземних комунікацій міста собі за хоббі. Ймовірно, там замало місця для човна Харона, а можливо, межа між двома світами виглядає в світлі нашої культури дещо інакше, а відтак не має жодного стосунку до підземних вод. Глибочиця, Почайна та Либідь ще донедавна були справжніми …
Товариш розповідав, що дід був свого часу доглядачем парку Аскольдова могила. Парків у Києві загалом чимало. Однак я не знаю, чи дотепер кожен з них має такого свого господаря, що знає кожне дерево, кожну білку і кожну навіть неасфальтовану стежку. Навесні в парки і сквери приїздять великими вантажівками працівники, найняті муніципалітетом – вони прибирають сміття і приводять до ладу клумби. Восени щоранку можна побачити старших людей, що …
В кожного такий пОділ міста безперечно інакший, бо про ті далекі і часто невідомі краї кожен має своє особисте уявлення. Впливає на це також пора року і час доби – взимку найкраще вдається відшукувати північні країни – канадськими видаються озера, а окремі центральні вулички подібні до Стокгольму чи Хельсінкі. Восени вузькі провулки стають майже празькими чи може паризькими, втім, одна моя подруга завжди потрапляє в свій такий київський Париж …
