VI Закопавшись в книжки в своєму кабінеті, працюючи для професорської кафедри, Дашкович давно не був у свого батька, в своїй рідній Черкащині. Жінка, діти, книжки — все те не пускало його, не давало йому вирваться на село. Тепер йому дуже схотілось поїхать на село, подивиться на життя свого народу оком вченого чоловіка, прислухаться до його мови, до пісні. Настали вакації, і він поїхав на село до батька, в свої рідні Сегединці. Того року …
V Тим часом Сухобрус старівся і впадав у містицизм. Він дуже часто почав їздить в Лавру, часто ходив в пещери, кожного ранку ходив знаменуваться до Братської чудовної ікони богородиці і натщесерце в неділі і в празники пив почаївську свячену воду. Він мав багацько знайомих ченців у Лаврі і на пещерах, заходив до їх в келії, сповідався, любив розмовлять з ними про святе, сидячи в садку під деревом на печорських горах. В його фліґель все частіше …
ІV Дашковичі жили в новому домі. Чистий і гарний був їх новий дім на два етажі, з здоровими світлими вікнами. Він стояв просто проти дому Воздвиженського, так що з вікон одного дому можна було дивиться в вікна другого, і не тільки дивиться, але навіть перекидатись словами. Степанида Сидорівна обвішала вікна гарними завісами, обставила вазонами з квітами. Кращі картини з батькового фліґеля дочки переносили до себе ще передніше. У батька …
ІIІ Настав останній рік академічного курсу. Воздвиженський почав дуже часто записуваться в Лавру, в пещери, щоб показать ректорові свою віру. Він ставав на молитвах осторонь, од других окроми, й інспектор бачив, що він не пропускав ніколи молитов. На молитвах він все хрестивсь, кланявся дуже низько, бив поклони й так лицемірно підіймав очі до неба, що інспектор навіть подумав, чи не пострижеться часом він у ченці. Він ходив до церкви на ранню …
ІІ На Братській вулиці, проти самого монастиря, ік полудню, була оселя купця Сидора Петровича Сухобруса. Оселя стояла садом до Братства, а ворітьми виходила з другого боку кварталу на другу вулицю. Половина ґрунту була засаджена добрим садком. Садок був старий, розкішний. Високі стовбури дерева, рівні, як колони, високо розкидали рясне гілля. Дерева було так повно, що садок здавався пишним кошиком, в котрому було накладено букетів так тісно, що …
I Одного літнього гарячого дня, в місяці липці 184… року, з города Тули вийшла купка хлопців, убраних по-дорожньому. На молодих паничах були сіртуки з темної парусини з чорними роговими ґудзиками, суконні широкі й круглі картузи. Кожний мав за плечима торбу з одежею, книжками й харчами; кожний держав у руці палицю. Паничі були високі на зріст, кремезні, широкоплечі й русяві, їх рум’яні, повні щоки були здорові якось по-сільській; жилавими …
«Хмари» Частина 1 Частина 2 Частина 3 Частина 4 Частина 5 Частина 6 Частина 7 Частина 8 Частина 8 (продовження) Частина 9 Частина 9 (продовження) Частина 10 Частина 10 (продовження) Частина 11 Частина 12 Частина 13 Частина 14 Частина 15 Частина 16 Частина 17 Іван Нечуй-Левицький — український письменник Народився 25 листопада 1838Місце народження: м. Стеблів Київської губ. Канівського повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський …
«Поет — завжди очевидець, якби й народився сотні років по тому». Отже, очима тонкої о мудрого художника — про історію Києва від легендарних часів до нещодавньої сучасності. А очима письменника і редактора Леоніда Корснсвича — про солодкі муки творчості й гіркі муки прагнення сказати правду тоді, коли правда з кривдою боролася і не пускала її в рідну хату. Переклад з російської, вступна стаття Леоніда КореневичаПереклад здійснено за виданням: …
(с) Александр Анисимов (с) Первое издание Дмитрий Прощаков и «TABACHUK Ltd»Год издания — 1992264 страницы
Опять Шопен не ищет выгод, Но, окрыляясь на лету, Один прокладывает выход Из вероятья в правоту. Задворки с выломанным лазом, Хибарки с паклей по бортам. Два клена в ряд, за третьим, разом Соседней Рейтарской квартал. Весь день внимают клены детям, Когда ж мы ночью лампу жжем И листья, как салфетки, метим, Крошатся огненным дождем. Тогда, насквозь проколобродив Штыками белых пирамид, В шатрах каштановых напротив Из окон музыка гремит. Гремит …
