Ніч в Музеї Однієї Вулиці. Сусіди з Узвозу

Вечірня прогулянка нижньою частиною Андріївського Узвозу та відвідування Музею Однієї Вулиці.

Запрошуємо вас на вулицю інтелектуалів, викладачів, лікарів, вчених, священиків, художників, музикантів. Так, ми говоримо про знаменитий, унікальний, легендарний Андріївський Узвіз, що ввечері набуває особливу, загадкову та романтичну атмосферу.

Ми почнемо із відвідання вулиць   – сусідок Узвозу, та історій будинків – сусідів Музею.

Сусіди нам розкажуть:

– чи є сучасний Андріївський узвіз тим самим легендарним Боричевим Узвозом;

 – яки вулиці мали назви Чорна Грязь та Георгія Лівера та чому;

 – про зв”язок легендарного козака Кішки та Миколи Доброго;

–  про останню шахову партію художника Котарбинского;

А потім…

Запрошуємо вас в гості до минулого. Заходьте по-простому, без церемоній, по сусідськи. Заходьте у вечорі, на чай із печивом, на тихі бесіди, на анекдоти та байки.

Бо минуле – ось воно, поряд з нами. У батькових меблях, у бабусиному фартушку, у мелодіях платівок, у ароматах модних колись парфумів… Минуле дивиться на нас зі старовинних фото очами прекрасних панянок, посміхається дитячими посмішками та лякає величезними вусами бравих військових. Минуле дивує нас унікальними книгами, запрошує на концерти яскравими афішами, спокушає привабливими рекламами.

В Музеї Однієї Вулиці ми побачимо речі, що були свідками яскравого, насиченого життя, яким колись жила ця легендарна вулиця. Увечері ці речи наче оживають та розповідають нам історії своїх власників – сусідів з Андріївського Узвозу.

Героями наших сусідських історій будут:

• Прекрасні оперні діви, їх кохання та страждання;
• Талановиті скульптори, їх муки творчості та плоди фантазії;
• Професор університету,що навчав дипломатів арабській мові та був старостою Андріївської церкви;
• Лікар, що був завзятим прихильником ЗОЖ та створив перший гурток київських бойскаутів;
• мезальянс, що став коханням усього життя, та преферанс, що змінив долю;
• санчата взимку, трамвай влітку, мотоцикл Сатанелла та пароплав Щедрика.

Перед вашими очима оживуть історії яскравого, насиченого життя людей, що колись ходили жовтими тротуарами Андріївського узвозу. В сутінках, їх тіні наближаються до нас, їх голоси запрошують нас заходити до них частіше, по-простому, по-сусідськи…

“Блискоче ніч перлиною Растреллі.

З гори збігає Боричів узвіз.

І солов’ї, пташині менестрелі,

Всю ніч доводять яблуні до сліз…”

Ліна Костенко