Історик, письменник, музейний працівник. Народився 1974 року в Києві, закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. У 1991–1992 та 1996–2012 роках – учасник археологічної експедиції відділу «Київ підземний» Музею історії Києва. Автор науково-популярних та довідкових видань про православні святині України.
Смілянська Юлія Вікторівна (1959, жін., волосся темне, голова світла, часом заморочена) – директорка Інституту Юдаїки. За своє довге і насичене життя встигла попрацювати вчителем математики, молодшим науковим співробітником, програмістом. Крім того, часом траплялися численні непередбачувані роботи, на кшталт « Історіограф конкурсу “Пам’яті Володимира Горовиця”, “Керівник методичних програм Українського центру єврейської освіти”, науковий …
Щаслива та людина, у кого є улюблене хобі й улюблена робота. У мене вийшло так, що ці два факти збіглися. На дивовижно тепле ставлення до мого Міста виникло десь глибоко в дитинстві, коли ми з батьками вкотре ходили Києвом дорогою до чергового музею… Мої прапра теж проходили цими вулицями, бачили царську сім’ю, «великий і страшний рік після Різдва Христового 1918», окупацію, забудову нових масивів, і будь-яка київська історія переплітається в …
Я живу у Києві з травня 1984 року і жодного разу не пошкодувала про своє рішення переїхати з Риги до цього міста. За Київ я “вийшла заміж”. Не довго працювала за фахом, 10 років в агентстві з нерухомості. Непогано знала місто, але коли усвідомила, що дивлячись на вікна будинків думаю про серію будинку та планування квартир, – пішла на курси Елеонори Рахліної. Я не збиралася змінювати роботу, просто хотілося окремі фрагменти моїх знань скласти у …
Одного разу в моєму житті трапився Київ. Саме так – трапився, подібно до свята, дива чи одкровення. Подібно до першого кохання, яке приходить із запізненням, але ти розумієш – його варто було чекати. Подібно до істини – це назавжди. Відтоді я пишу для Нього свої найщиріші освідчення і називаю їх просто – екскурсії. І кожного разу, милуючись Києвом, згадую рядки Ліни Костенко: Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.
Вже багато років я переживаю дивний роман – роман з Києвом. Вже давно він для мене набагато більше, ніж просто місто, де я народилася та виросла. Київ – мій друг, практично родич. Як великий добрий тато він обіймає, заспокоює, розповідає казки та історії. І дуже просить передавати їх далі. Що я і роблю на своїх трошки божевільних прогулянках.
Єдиний гід у “Цікавому Києві” здатний закохати в місто, але не здатний розповісти про себе. Тож це зробимо ми. Фанат міста, людина, що виросла на Татарці і закохана у свій район. Може водити по ньому 5 і більше годин. Любить усе приховане та таємне, любить досліджувати місто щодня. Найчастіше пересувається містом велосипедом і проводить велоекскурсії. Навчає з десяток мов, включаючи албанську та китайську.
