Ще у 1833 році ліворуч від нинішньої Байкової вулиці було відведено місце для поховань мешканців Києва різних сповідань – православних, католиків, лютеран. Нове кладовище деякий час називалося Новостроєнським, зрештою отримало назву Байкове від розташованого в цій місцевості хутора генерала Байкова. Ім’я Сергія Байкова вписане в історію Вітчизняної війни 1812 року. При відступі французької армії з Росії авангардний загін на чолі зі …
Незабаром його довелося розібрати з міркувань безпеки. На старому погості розпочалося зведення іншого храму, вже цегляного. Проект нової церкви, затверджений 1808 року, розробив зодчий Андрій Меленський – провідний майстер київського класицизму. Саме у класичному стилі було вирішено декорувати майбутню споруду. Головний симетричний об’єм мав завершуватися приземкуватим куполом, прикрашеним банею з хрестом. Зі сходу було передбачено заокруглену …
Поява монастиря пов’язана з непростим періодом в історії Києва. Наприкінці XVI століття був застосований особливий засіб поширення католицизму на землях Русі під владою Речі Посполитої – запровадження греко-католицької унії, укладеної в Бресті 1596 року. Прихильникам унії дозволяли дотримуватися православної «грецької» обрядовості, але під зверхністю Папи Римського. Уніатів усіляко підтримувала польська адміністрація. До них пристали деякі …
За давніх часів держава віднайшла спосіб заохочення підприємців, котрі сплачують високі податки. Їх зараховували до купецького стану. Що значнішою була сума податків, то вищим ставав купецький ранг – гільдія. Приміром, звання купця першої гільдії надавалося власникам солідних і рентабельних комерційних підприємств. Це свідчило про надійність фірми та забезпечувало істотні пільги й привілеї. Київське православне купецтво об’єднувалось у Російське …
В настоящее время изготовление трамвайного поезда длиной 31 метр и вместимостью до 300 пассажиров продолжается на производственных площадях “Киевпастранса”. В КГГА отмечают, что новый поезд будет отвечать современным характеристикам общественного транспорта. В частности, он будет иметь современный дизайн, удобный салон, системы кондиционирования воздуха для пассажиров и водителя, а также информационные видеоэкраны, в том числе и для лиц с …
Зрештою, у середині XIX століття було створено першу в нашому місті капітальну переправу через Дніпро. Протягом 1848–1853 років споруджували так званий Ланцюговий міст. Він потребував колосальних на ті часи технічних зусиль. Досить сказати, що для кожного бика – мостової опори – спеціально огороджували місце посеред русла річки, звідти відкачували воду, потім на палях зводили гранітний підмурок, а на ньому – струнку цегляну арку. Таких арок було …
Можна уявити собі, наскільки помітною вона була півтора століття тому, коли навколо неї не існувало ані багатоповерхової житлової забудови, ані крупних залізничних споруд. Це будівля колишнього Кадетського корпусу, центру середньої військової освіти у царські часи. У середині ХІХ століття тут був своєрідний «плацдарм» Києва на правому березі річки Либідь, куди міська забудова певний час не поширювалася. Ще 1847 року на святкування народження …
Палац існує вже понад 40 років. Будували його впродовж 1965-1970 років, а урочисте відкриття у квітні 1970-го «прив’язали» до 100-річчя від дня народження вождя більшовиків Володимира Ульянова-Леніна. Тепер уже мало хто пам’ятає, що раніше на місці палацу вирував Володимирський ринок. І надскладно знайти тих, кому вдалося на власні очі бачити Володимирську церкву біля ринку, адже її знесли ще в 1930-х роках. Про існування тут давніш торговиці та …
Лебединая песня То, что Киев стоит на великой реке Днепр, известно всякому. Но так было не всегда. Изначально город строился на берегу речки Лыбидь, носившей имя сестры основателей города Кия, Щека и Хорива. Ее политическое влияние было столь велико, что город даже хотели назвать Лыбидином, а реку – Киевом, но потом братья настояли на обратном. Теперь эта река – главная сточная канава города, и подобную «достопримечательность» от туристов …
Планируется, что работы займут 18 месяцев и в 2014 году скоростная электричка примет первых пассажиров. От вокзала до аэропорта на «Воздушном экспрессе» можно будет добраться за 30–35 минут, а цена билета составит 40–60 гривен. В Борисполе посадочную станцию соединят тоннелем с терминалом D, а станция на ж/д вокзале будет находиться возле 14-го пути. Электричка будет ходить с интервалом в 40–50 минут. Проект «Воздушного экспресса» предусматривает …
