Києво-Могилянська академія — перший на території України вищий навчальний заклад, був створений у 1632 році об’єднанням Київської братської школи (з 1615 р.) та заснованої Петром Могилою (1631 р.) Слов’яно-греко-латинської школи при Києво-Печерській лаврі. З 1633 називалося колегією. У другій половині XVII ст. набуло багато рис університету європейського типу. Статус академії здобула у 1701 р. (відома також як Київська академія). Була великим просвітницьким (до 2000 учнів; повний курс – 8 років) та науковим центром східнослов’янських народів. У 1817 р. була закрита. Замість неї створено російську православну духовну семінарію, в 1819 р. — духовну академію (існувала до початку 1920 р.). Академія була відновлена ​​у 1991 році.