Дзвіниця Софійського собору — дзвіниця собору Святої Софії у Києві, пам’ятка української архітектури в стилі українського (козацького) бароко. Є одним з українських національних символів та символів міста Києва.

Збудована в 1699–1706 роках коштом гетьмана Івана Мазепи. Значно перебудовувалась у 1744–1748 роках за проєктом Йогана Шеделя, а у 1851–1852 роках за проєктом єпархіального архітектора Павла Спарро надбудовано четвертий ярус. Є вертикальною домінантою Верхнього міста та складовою частиною Національного заповідника «Софія Київська».

Занесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527 у комплексі монастирських споруд Собору Святої Софії. Є пам’яткою культурної спадщини національного значення, охоронний номер № 1/2.

Висота дзвіниці — 76 метрів.