0 грн
Найближчі екскурсії Розклад
  • Сб
  • Нд
  • Пн
  • Вт
  • Ср
  • Чт
  • Пт
  • У цей день екскурсій немає.
  • У цей день екскурсій немає.
  • У цей день екскурсій немає.
  • У цей день екскурсій немає.
  • У цей день екскурсій немає.
Повний розклад
Замовлення екскурсій

з 10.00 до 19:30 щоденно

Замовити онлайн

Великая Отечественная Война

70 лет трагедии Бабьего яра: из сотен тысяч человек спаслось всего несколько десятков

В этом приказе говорилось о том, что всем евреям надо собраться в 8 часов утра на углу улиц Мельникова и Дегтяревской, возле кладбища (тогда в этом месте располагались 3 кладбища: еврейское, братское и православное). Также в документе говорилось, что нужно взять с собой документы, ценные вещи, белье, одежду…». Когда в городе появились объявления, население решило, что евреев просто собрались переселить. Такой слух распространили в первую очередь …

Оккупация Киева глазами очевидцев: каждый день кого—то вешали, а воду пили из Днепра

ЭВАКУАЦИЯ: НЕ ДЛЯ ВСЕХ К приходу немцев в Киеве оставалось около 400 тысяч горожан. Остальные ушли на войну или уехали в эвакуацию. Эвакуировали в первую очередь семьи работников НКВД, ЦК, командного состава и партийных органов, квалифицированных рабочих 3-го и выше разрядов, ученых, артистов. Эвакуация происходила на пяти железнодорожных станциях: «Дарница», «Киев—Пассажирский», «Киев—Московский», «Киев—Товарный», «Киев—Лукьяновка». «Желающих …

Біль Бабиного Яру

  Знищення євреїв німці планували одразу після того, як окупували Київ. В 20-х числах вересня 1941-го року тут почали облаштовувати місця для розстрілів. Перед початком робіт було знищено два циганські табори. Один в Дарниці, а один поруч з яром. Також були розстріляні євреї-біженці з інших місць, які також розбили табір неподалік від цих місць. 27—28 вересня окупаційна влада видала наказ, згідно з яким 29-го числа євреї до 8 години ранку мали …

Здесь была война

Самый длинный день в году рассек для наших земляков эпоху на «довоенную» и «военную». Немедленно были созданы структуры по мобилизации, по формированию ополчения, по подготовке бойцов. Прошли считанные недели, и над Киевом нависла непосредственная опасность. Пришлось заняться организацией обороны города, которая закончилась его оставлением 19 сентября. Помещения для оборонных служб выбирали наспех, в самых неожиданных местах. Многие горожане …

“Брестські фортеці” Києва

Народження Київського укріпрайону На сьогодні залишки Київського укріпрайону (КиУР) — це унікальна пам’ятка військової інженерної думки та фортифікації початку ХХ сторіччя. Адже саме під Києвом було зосереджено найкращі інженерні кадри. Згодом він став складовою цілої системи укріплених районів, пов’язаних між собою тактично і стратегічно. Київський був одним з найпотужніших — простягався на 85 км від Лютежа на півночі до Кончі-Заспи на півдні й …

«Ніби й не було війни….»

Зі світлин і коментарів під ними можна скласти уявлення про молодого угорця, 1916 року народження, молодшого сержанта Військово-повітряних сил Угорщини. Любитель фотосправи, він робив знімки скрізь, де йому траплялося бувати – чи то з кабіни літака, чи з кузова вантажівки. Любов до фото в унтер-офіцера не випадкова: він служив, очевидно, дешифратором аерознімків, літаючи у складі екіпажу бомбардувальника німецького виробництва «Хенкель» Не-111 з …

Київ і війна.

Замисливши здобуття нових величезних територій на Сході, Гітлер дивився на них як на простір для зростання німецького сільського населення, котре вважав найціннішою частиною нації. Україну нацисти завжди розглядали як ідеальний регіон для сільського господарства. Тому вона не могла не стати об’єктом виняткового значення в майбутній нацистській політиці онімечення Сходу. Українців у розрахунках Гітлера щодо України не було. Згідно з планом, …

Київ і війна

Група військових істориків під керівництвом Григорія Кривошеєва називає цифру незворотних втрат радянських військ під час Київської оборонної операції 1941 року як 616,3 тисячі осіб. Довідник з історії наводить цифру — 1 мільйон. 6 липня вже працював штаб оборони Києва. В цей час перепрофілювалися на військове виробництво місцеві підприємства: заводи “Більшовик”, “Ленінська кузня”, “Арсенал” та інші організували випуск протитанкових їжаків. …

Киев, голод, война

Потом пришли большевики и отобрали землю, скот и ценное имущество. Оставили лишь небольшой надел у самой хаты. Семья у нас была большая: у моей матери было много сестер и братьев. Из всего стада нам не оставили даже одной коровы, чтобы поить детей молоком. Моя бабушка рассказывала, что скот с села погнали к днепровской пристани. Там его загнали на пароходы и отправили вниз по реке, видимо в Киев. Скотина была очень напугана – на все село …

Киевские бронепоезда: формирование и боевые действия

“Мастерские по ремонту подвижного состава начали функционировать еще в 1868 году. В первый же год существования в них трудилось 470 рабочих. С 1879 года предприятие получило статус Главных железнодорожных мастерских Юго-Западной железной дороги. К этому времени количество рабочих возросло до 1300, а к концу XIX столетия в мастерских работало 2500 человек. Это было едва ли не крупнейшее предприятие города.         Считается, что именно в этих …