Будинок, в якому розміщується музей, є пам’яткою архітектури першої половини ХІХ ст. Його збудували на початку 1840-х рр., свого часу він належав різним людям: генералу кавалерії Алфьорову, київському градоначальнику Павлу Демидову, князю Сан-Донато. У 1875 р. будинок придбав цукропромисловець і меценат Микола Терещенко. За його замовленням споруду було перебудовано за проектом архітекторів Петра Федорова та учня Олександра Беретті – Ромуальда Тустановського. В результаті кропіткої праці будівля перетворилася на розкішний палац у стилі італійського неоренесансу.

У 1933 році на базі літературного музею, який діяв при Інституті Тараса Шевченка в Харкові було засновано Галерею картин Т. Г. Шевченка. У 1939 до 125-річчя з дня народження поета, в Києві в будинку АН УРСР було організовано Республіканську ювілейну Шевченківську виставку. У 1940 Рада Народних Комісарів УРСР постановила організувати в Києві на базі Республіканської ювілейної Шевченківської виставки Центральний державний музей Шевченка, зосередивши тут всі оригінальні матеріали, пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка.

Експозиції музею було відкрито в приміщенні Марїнського палацу в 1941 році, з початком війни діяльність була призупинена. Перед німецькою окупацією до Новосибірська евакуювали найцінніші експонати.

Державний музей Тараса Шевченка постав у цій будівлі після Другої світової війни – його було відкрито 24 квітня 1949 р.

Первісний вигляд будівлі – із усіма притаманними їй архітектурними особливостями – було повернуто після наукової реставрації 1985-1989 рр.

Оновлена експозиція відкрилася у 2014 р.

В музеї представлені оригінали малярської спадщини та меморіальні речі Тараса Шевченка.

Джерело: https://museumshevchenko.org.ua/