![]()
Голова Фонду польської культури Рафал Скомпський розповів, що цю фундацію ще 1987 року заснували знані польські інтелігенти, аби сприяти розвиткові польської культури та пропагувати її здобутки у світі, водночас підтримуючи міжнародний діалог. А вже наступного року була встановлена щорічна нагорода за поширення у світі польської книжки і популяризацію польської культури.
«Для нашого колективу така нагорода — це дуже приємна подія, — каже …
![]()
Закінчивши курс у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті, Григорій Галаган поступив на службу до Чернігівської палати державного майна. Йому було доручено досліджувати стан селян, постраждалих унаслідок неврожаю, і роздати допомогу хлібом і грошима тим, котрі найбільше потребували цього. “Цей перший крок був,— зазначає один із його біографів,— ніби прообразом його подальшої суспільної діяльності”.
З 1848 до 1851 року Галаган був під …
![]()
Детство будущего мастера архитектуры прошло на Подолье, где он учился в Винницкой гимназии. Родители хотели дать ему религиозное образование, сделать молодого Иосифа раввином, но он выбрал иной путь и стал инженером-технологом. По тогдашнему законодательству это давало право на производство построек. Инженер Зекцер почувствовал в себе призвание к зодчеству, однако в художественном смысле квалификации технолога было явно недостаточно. И он …
![]()
«Китаево» от тюркского Китай (крепость) – древнейший военный форпост языческих славян, располагавшийся на подступах к будущему Киеву. Нужно отметить, что форпостом Пересечен в духовном смысле снова ее можно назвать на все исторические времена.
После принятия христианства печерские холмы становятся в т.ч. первыми поселениями монашествующих отшельников, а после разграбления и разрушения Киева татаро-монгольскими полчищами, Китаево, одно из мест …
![]()
Автомобільна прогулянка Україною. — К.: Балтія–Друк.
Автопутівники, власне, тільки пробиваються на український книжковий ринок. Перші порадники для автотуристів з’явилися в київському видавництві «Грані–Т» лише торік. Аж ось за діло взявся головний продуцент туристичної літератури — столична «Балтія–Друк». Ця книжка поки що не стала матрицею жанру, оскільки гальмівний шлях «географічного» підходу дається взнаки. Але тут уже виразно прозирає …
![]()
Но вплоть до XVII в. аптекарское дело в Киеве отсутствовало, и об этом красноречиво свидетельствует запись генерала Патрика Гордона в личном дневнике.
В мае 1685 г. П. Гордон прислал в Москву письмо с просьбой хлопотать перед царевной Софией Алексеевной, чтобы она отпустила его из Киева. Дабы избежать возможного отказа, генерал приложил к прошению список условий, при выполнении которых он останется в Киеве. Среди них было и такое: «По причине …
![]()
Во всех уголках земного шара и во все времена люди славили книгу. «Слово книжное — свет дневной» — писали в древних манускриптах. Бесценные собрания книжных сокровищ безвозвратно гибли во время кровопролитных войн, горели в пламени костров и городских пожарах, их безжалостно грабили и уничтожали. Но все-таки они дошли до нас — редкие и удивительные. Наш рассказ пойдет о знаменитой библиотеке Ярослава Мудрого, скрытой где-то в киевских …
![]()
Щороку, а то й частіше, український бомонд отримує всілякі відзнаки, абсолютно не замислюючись, чи насправді ці «іграшки» чогось варті. Які, власне, критерії відбору задіяні? І хто саме повинен виділяти «кращих»? Якщо подивитися не в таку вже «сиву давнину», то ми можемо побачити там справжніх «творців духу народу». «День» на своїх тематичних сторінках («Історія та «Я», «Україна Incognita») постійно нагадує й розповідає про такі постаті — …
![]()
Киевская Кувуклия
Этот храм был построен во второй половине XIX века. Инициатором, основным жертвователем средств на постройку и его первым старостой стал герой Кавказской и Крымской войн Александр Багговут (в честь которого теперь названа одна из прилегающих улиц). Сначала храм был однонефный. Потом, когда община увеличилась, было решено пристроить два предела — с правой стороны в честь воскресенья Христова, и слева — в честь праведной …
![]()
«Київ 1917—1919. Адреси. Події. Люди» відомого інтерпретатора історії Олександра Кучерука — підкреслено фактографічна: хто, що, де, коли. Вже ілюстративна база — самодостатня: розглядай собі, як виглядали столичні будівлі майже сто років тому і які вони нині (пари світлин дібрані так, щоби зйомка велася з одного ракурсу).
Далі більше. Виявляється, у нинішньому Музеї російського мистецтва хто тільки не замешкував у ті калейдоскопічні революційні …
