Детство будущего мастера архитектуры прошло на Подолье, где он учился в Винницкой гимназии. Родители хотели дать ему религиозное образование, сделать молодого Иосифа раввином, но он выбрал иной путь и стал инженером-технологом. По тогдашнему законодательству это давало право на производство построек. Инженер Зекцер почувствовал в себе призвание к зодчеству, однако в художественном смысле квалификации технолога было явно недостаточно. И он …
«Китаево» от тюркского Китай (крепость) – древнейший военный форпост языческих славян, располагавшийся на подступах к будущему Киеву. Нужно отметить, что форпостом Пересечен в духовном смысле снова ее можно назвать на все исторические времена. После принятия христианства печерские холмы становятся в т.ч. первыми поселениями монашествующих отшельников, а после разграбления и разрушения Киева татаро-монгольскими полчищами, Китаево, одно из мест …
Автомобільна прогулянка Україною. — К.: Балтія–Друк. Автопутівники, власне, тільки пробиваються на український книжковий ринок. Перші порадники для автотуристів з’явилися в київському видавництві «Грані–Т» лише торік. Аж ось за діло взявся головний продуцент туристичної літератури — столична «Балтія–Друк». Ця книжка поки що не стала матрицею жанру, оскільки гальмівний шлях «географічного» підходу дається взнаки. Але тут уже виразно прозирає …
Но вплоть до XVII в. аптекарское дело в Киеве отсутствовало, и об этом красноречиво свидетельствует запись генерала Патрика Гордона в личном дневнике. В мае 1685 г. П. Гордон прислал в Москву письмо с просьбой хлопотать перед царевной Софией Алексеевной, чтобы она отпустила его из Киева. Дабы избежать возможного отказа, генерал приложил к прошению список условий, при выполнении которых он останется в Киеве. Среди них было и такое: «По причине …
Во всех уголках земного шара и во все времена люди славили книгу. «Слово книжное — свет дневной» — писали в древних манускриптах. Бесценные собрания книжных сокровищ безвозвратно гибли во время кровопролитных войн, горели в пламени костров и городских пожарах, их безжалостно грабили и уничтожали. Но все-таки они дошли до нас — редкие и удивительные. Наш рассказ пойдет о знаменитой библиотеке Ярослава Мудрого, скрытой где-то в киевских …
Щороку, а то й частіше, український бомонд отримує всілякі відзнаки, абсолютно не замислюючись, чи насправді ці «іграшки» чогось варті. Які, власне, критерії відбору задіяні? І хто саме повинен виділяти «кращих»? Якщо подивитися не в таку вже «сиву давнину», то ми можемо побачити там справжніх «творців духу народу». «День» на своїх тематичних сторінках («Історія та «Я», «Україна Incognita») постійно нагадує й розповідає про такі постаті — …
Киевская Кувуклия Этот храм был построен во второй половине XIX века. Инициатором, основным жертвователем средств на постройку и его первым старостой стал герой Кавказской и Крымской войн Александр Багговут (в честь которого теперь названа одна из прилегающих улиц). Сначала храм был однонефный. Потом, когда община увеличилась, было решено пристроить два предела — с правой стороны в честь воскресенья Христова, и слева — в честь праведной …
«Київ 1917—1919. Адреси. Події. Люди» відомого інтерпретатора історії Олександра Кучерука — підкреслено фактографічна: хто, що, де, коли. Вже ілюстративна база — самодостатня: розглядай собі, як виглядали столичні будівлі майже сто років тому і які вони нині (пари світлин дібрані так, щоби зйомка велася з одного ракурсу). Далі більше. Виявляється, у нинішньому Музеї російського мистецтва хто тільки не замешкував у ті калейдоскопічні революційні …
Одинадцять років Артемій Ведель навчався в Києво-Могилянській академії, із 1776-го до літа 1787-го. Пройшов курс до класу філософії включно, де здобув ґрунтовну гуманітарну і музичну освіту. За красивий голос його рано прийняли в академічний хор, там став солістом, скрипалем. У старших класах сам диригував студентським хором і оркестром. За хорошу гру на скрипці товариші прозвали його Веделем (так називався один з видів старовинного струнного …
Український дворянин Григорій Федорович Квітка був душею не однієї гамірної компанії, що збиралася років двісті тому в Харкові й поблизу нього. Його ім’я для нащадків збереглося. Але не тому, що цей веселий чоловік, танцюрист і музикант, автор численних епіграм та гумористичних віршів потрапив хоч у якийсь перелік професіональних оповідачів анекдотів. Він володів унікальною здатністю надавати анекдотам літературної форми. Квітка-Основ’яненко (як …
