Заказ экскурсий

с 10.00 до 19:30 ежедневно

Заказать онлайн

Воспоминания

Размышления о Городе

В комментариях к посту Арсения я выделил три основных приоритета:1. Удобство. Многие считают, что главное в городе – это удобство для жителей. Захотел есть – в двух шагах Макдоналдс. Съел гамбургер – урна под рукой – выкинул обертку, приехал на машине – вот тебе место на парковке, нечего делать – иди на шопинг в многоэтажный торговый центр или сиди в многозальном стерео-квадро-дека-кинотеатре и смотри блокбастер. Нажал на кнопку – вывалилась …

Дзеркало

Дзеркальних поверхонь в Києві дуже багато. Починаючи з води у Дніпрі та озерах і закінчуючи відшліфованими дахами чи уламками розбитого скла на вулицях – місто як одне велике, подрібнене на безліч шматків і шматочків з різною відтворювальною здатністю, дзеркало. Місто відбиває все що нагорі і перетворює на радісний рух світла, коли сонце, чи на важкий напівморок, що викликає бажання заховатись від нього подалі, коли дні похмурі. Зрештою, …

Птахи

Маленькі янголи у пір’ї, повітряні охоронці спокою – і кожен з них знає про життя свого міста набагато більше ніж будь-хто з фахівців, хай вони навіть присвятили цьому все своє життя. Адже тільки їм, птахам, доступний чи не найзагадковіший і безумовно цікавий світ – повітряний простір, дерева, дахи і горішні поверхи покинутих будівель. Вони, як жоден історик, біолог чи синоптик, могли б розповісти, звідки над містом береться дощ і куди саме падає …

Ландшафт

Тому уявлення про вигляд землі, на якій знаходиться місто, в нас все ж таки доволі приблизне – з різноманітних макетів і позначок на картах. Добре відчувається рельєфність ще тоді, коли здійснюєш тривалу прогулянку пішки, бо ж доводиться самотужки долати всі підйоми та спуски. Від розташування оселі на пагорбі чи під ним залежить, приміром, на скільки відкритий простір за вікнами, і що саме можна з них побачити, чи просто – ближче чи далі від …

Спогади

Саме в оці дні, що минають, відчули мешканці Києва – як, зрештою, і будь-якого іншого міста, якийсь світлий сум і тугу за чимось незрозумілим і далеким, як спогади дитинства чи колись давно бачені сни, від яких, власне, нічого не залишилося в пам’яті, крім жалкування за тим, що це був лише сон і він скінчився. А тепер закінчується і сама осінь. Тому, мабуть, дуже добре усвідомлюєш в такий час, що це кінець, який, однак, передбачає новий початок. …

Доглядачі

Товариш розповідав, що дід був свого часу доглядачем парку Аскольдова могила. Парків у Києві загалом чимало. Однак я не знаю, чи дотепер кожен з них має такого свого господаря, що знає кожне дерево, кожну білку і кожну навіть неасфальтовану стежку. Навесні в парки і сквери приїздять великими вантажівками працівники, найняті муніципалітетом – вони прибирають сміття і приводять до ладу клумби. Восени щоранку можна побачити старших людей, що …

Оголошення і афіші

Мені подобається розбирати ці еклектичні нашарування, чекаючи транспорту чи часу запланованої зустрічі. Папір пошматований вітром і руками перехожих, літери розмиті, а зображення проступають одне крізь інше, як справжні палімпсести. Цифри на відривних клаптиках, імена і адреси, які так важко поєднати з якоюсь конкретною інформацією, подібні на загадкові руни чи може заклинання : якщо обереш правильне, своє, і зателефонуєш за потрібним номером, …

Березень

Зранку мені зателефонував мій товариш і сказав – дивися, починається весна. Думаю, багато хто подумав приблизно так само, визирнувши у вікно. Справа навіть не в тому, що падають з дахів дзвінкі краплі, що тануть обабіч вулиць кучугури снігу, і що з-поміж важких вологих хмар визирає яскраве і радісне сонце. Просто зовсім щось весняне в повітрі, може – запах вологи і обдуреної сонцем трави, що одразу починає пускати зелені паростки. А може – просто …

Признание влюбленности. Городу посвящается.

Сегодня у нас последнее свиданье – на улице идёт снег, под ногами слякоть, а на губах легкая улыбка. Ты зол, но изо всех сил стараешя не выказать этого, а я всё наслаждаюсь тобой. Но ты не выдержал и оставил меня. Оставил наедине с какой-то незнакомкой. Лишь давнее и сильное чувство заставляло сдерживать рыдания, а тучи, испытывая душевные силы, становились все более мрачными. Я стояла на вершине холма и смотрела на другой берег, залитый густым …

Вікна

Кожного дня, прокидаючись у своєму помешканні, ти так чи інакше найперше визираєш у вікно. Крізь вікна ми сприймаємо щоранку Київ, адже мало хто прокидається надворі, через вікна ми дізнаємося, яке місто чекатиме на нас, коли ми вийдемо з квартири. Довідуємося, чи потрібен нам плащ чи парасоля, чи стало на деревах більше зелені і квітів.Моя бабця годинами просиджувала біля вікна на кухні, оглядаючи подвір’я і спостерігаючи, як бавляться дітлахи і …