Фортифікація Києва. Лисогірський форт.
Збір на виході №1 з М «Видубичі» в сторону автостанції, біля кас електрички. Завершення або на тій же станції «Видубичі», або на проспекті Науки. Тривалість до 3 годин, протяжність до 5 км.
Маршрут і що побачимо. З метушливого транспортного вузла за кілька хвилин вийдемо у зовсім інший світ серед буйної рослинності. Бусове поле, де тисячу років тому в гирлі Либеді була корабельня. Мале і велике язичницкі капища. Фортечні вали і тунелі.
В наших краях, починаючи зі славетного Вікентія Хвойки, археологи досліджували скарби Трипільської культури. Знайдено безліч глиняних жіночих фігурок, як втілення краси й родючості. Чи не в ті часи засновані таємні жіночі капища, які прийнято називати Дівич-горами? Розчищали галявини на пагорбах серед лісу – звідси й назви Лисих гір. Вважалися місцем відьомських чаклувань, і кожна має свої історії та легенди. Ними надихалися письменники, музики й художники.
На київських берегах були важливі гавані й переправи через Дніпро, йшли каравани торгових гостей і місіонерів різних релігій. Розбійники ховали в печерах награбовані скарби. З часів легендарного Аскольда в цих краях були княжі резиденції, а намолені капища перетворились у християнські монастирі.
Принагідно, згадаємо видатних жінок, які бували у цих місцях. У Х столітті, по дорозі до Візантії, тут не раз пропливали флотилії княгині Ольги. А може й на берег виходили? Століттями йшли прочани від Лаври до славетної Китаївської пустині. З кінця ХІХ століття туди ж вчащали дачники, серед яких була майбутня славетна Олена Пчілка (Ольга Драгоманова-Косач).
У 1870-ті роки, при спорудженні залізниці, для оборони південних підступів до Києва, на горі звели форт. Згодом він перетворився на склад, в’язницю і місце страт. В 1941 році прикривав київські мости. Зараз тутешні пагорби охороняють захисники нашого неба.
