Необхідність побудови нової зовнішньої кільцевої дороги очевидна, цей проект вже розробляється на рівні держави. Поки ж, як жартують перевізники, доводиться їхати з Барселони до Калуги неодмінно через проспект Бажана. Наразі споруджується продовження Кільцевої дороги до вулиці Богатирської і Оболонського проспекту, однак і магістраль на Борщагівці з 8–10 смугами руху, за словами експертів, ще має резерви.

Найбільш складне місце Кільцевої дороги на думку аналітиків проекту «Яндекс.Пробки», – це перетин проспекту Академіка Палладіна та бульвару Академіка Вернадського. Тут щодня, і вранці й увечері, відбуваються затори довжиною понад кілометр, середня швидкість падає до 10 км/год. Причинами ж вони називають світлофори та зупинки громадського транспорту. А найскладніше місце – повороти на Софіївську Борщагівку та Вишневе: вранці тут затори сягають двох кілометрів, а швидкість руху становить 5–10 км/год.

На думку директора інституту «Київмістшляхпроект» Володимира Воробйова, найбільша проблема Кільцевої дороги – це фури.

«Нині через Південний міст щогодини в обох напрямках проходить близько 1600 великогабаритних вантажівок, – каже фахівець. – Аби вони пішли з міста, слід побудувати Велику Кільцеву дорогу навколо Києва і мостовий перехід в районі міста Українка. Необхідна заборона паркування у складних місцях і її дотримання (одна смуга руху – це 1200 автомобілів за годину), спорудження додаткових транспортних розв’язок та пішохідних переходів у різних рівнях. У Генеральному плані міста передбачено забезпечення безперервного руху з продовженням Кільцевої дороги до Оболоні, а також на півдні – від Чапаєвки до Харківського шосе з новим переходом через Дніпро».

Проблема повороту на Вишневе, за словами Володимира Воробйова, полягає в існуванні розворотів з лівої швидкісної смуги, яку виконує транспорт, що рухається з Вишневого у бік Академмістечка. При цьому автомобілі, потрапивши на Кільцеву дорогу, перетинають усі смуги руху, аби дістатися до розвороту. Вирішити цю проблему може нова дорога до Вишневого вздовж залізниці, що має розпочатися від розв’язки Жулянського шляхопроводу, де ще недобудовано розв’язку. У перспективі сюди має вийти і одна з хордових доріг. Біля метро «Академмістечко» потрібна дворівнева розв’язка, а також розвиток розв’язки біля залізниці. Можливо, варто закрити тролейбусну лінію на Кільцевій дорозі – це найбільш тихохідний вид громадського транспорту і його варто замінити на автобус.

Один з авторів альтернативної розв’язки на Шулявці архітектор Іван Пономаренко вважає, що проблеми на перетині проспекту Палладіна та бульвару Вернадського справді пов’язані з наявністю світлофора, і там потрібна розв’язка для беззупинкового руху.

«Геть незайвим тут були б перехоплюючі паркінги біля метро «Академмістечко» та на Новобіличах. Допомогла б і електричка «Ірпінь–Київ» у години пік, адже чимало проблем тут створюють приміські маршрутки малої місткості», – зазначив архітектор.

Він додав, що питання є біля будівельного ринку, де вихідними виникає стихійне паркування, до того ж поруч знаходиться розворот до великого супермаркету.

«Виходом може бути якщо не перенесення ринку, то розвиток паркінгу, а враховуючи близькість кінцевої зупинки швидкісного трамвая, створення багаторівневої стоянки і впорядкування торговельних площ. Також на Кільцевій дорозі недостатньо смуг розгону–гальмування, а ті, що є, часто використовуються для паркування. Доцільною виглядає побудова нової дороги до Вишневого біля залізниці, добудова Жулянського шляхопроводу, а також розширення існуючої дороги від Жулян з організацією у Вишневому зручної роботи переїзду», – впевнений Іван Пономаренко.