1919

* Початок року Бібліотеці надано одну кімнату в будинку Міністерства освіти (Терещенківська вул., N 2).
* Кінець березня Бібліотека одержала тимчасове приміщення — головний корпус Колегії Павла Галагана (Фундуклеївська вул.). Бібліотеку переведено до 4 кімнат у найменшому корпусі Колегії (на розі Пушкінської та Фундуклеївської вул.).
* 3 травня Спільне зібрання Академії наук ухвалило змінити термін “Національна” терміном “Всенародна” і назва Бібліотеки стала “Всенародна Бібліотека України при Всеукраїнській Академії наук у м. Києві” (ВБУ).
* 30 серпня На голову Ради Бібліотекарів ВБУ обрано члена Тимчасового Комітету Євгена Олександровича Кивлицького.
* Вересень Книжковий фонд ВБУ перенесено до приміщення Академії наук (за пропозицією останньої).
* Грудень Видруковано 2 номери тримісячного часопису “Книжкового Вістника” — видання Всенародної (Національної) Бібліотеки України (за редакцією Г. Житецького).

1920

* Січень-лютий Бібліотеку переведено до приміщення будинку на бульварі Т.Шевченка, N36 (1 і 3 поверхи); крім того, за нею залишились кімнати в приміщенні Академії наук, у Педагогічному музеї (2 кімнати), у Колегії Павла Галагана (1 кімната).
* 25 серпня На голову Ради Бібліотекарів обрано члена Тимчасового Комітету Юрія Олексійовича Іванова-Меженка, якому Комітет доручив, опріч головування в Раді, ще й догляд та адміністративне керування Бібліотекою.
* Жовтень З ініціативи завідуючого Подільським краєвим архівом Ю.С. Олександровича і за допомогою ВБУ було засновано Вінницьку філію ВБУ. В 1923 р. її очолив В.Д. Отамановський (згідно з рішенням Укрнауки від 11 липня 1930 р. Вінницьку філію було ліквідовано).
* Кінець року Бібліотеці надано частину приміщення Академії наук у будинку колишньої Олександровської гімназії (на бульварі Т. Шевченка, N14).

1922

* Квітень Реорганізовано Тимчасовий Комітет: Голова Комітету став номінально Головою Ради Бібліотекарів, його заступника обрано на фактичного Голову Ради Бібліотекарів і одночасно на посаду завідуючого Всенародною Бібліотекою України.
* 27 червня Згідно з постановою РНК УСРР “Про організацію української книжкової палати і про забезпечення головних державних книгосховищ всіма виданнями республіки” ВБУ почала одержувати один обов’язковий примірник РРФСР та БРСР.

1923

* 26 березня Спільне зібрання Академії наук згідно з доповіддю Тимчасового Комітету ухвалило перевести ВБУ на сталий стан, затвердило вироблений Радою Бібліотекарів і Комітету “Статут Всенародної Бібліотеки України при Всеукраїнській Академії Наук у м. Києві”, ліквідувало Тимчасовий Комітет і обрало директора Бібліотеки. Раду Бібліотекарів на підставі Статуту ВБУ перетворено на Раду Бібліотеки, до складу якої ввійшли: директор, товариш директор, три представники від Академії наук, обрані на 3 роки, усі старші бібліотекарі, вчений секретар і один представник від співробітників Бібліотеки. На директора ВБУ Спільне Зібрання Академії наук обрало С.П. Постернака, а на представників від неї до Ради Бібліотеки трьох академіків: А.Ю. Кримського, В.І. Липського (Президента Академії), М.В. Птуху.
* 12 травня Відповідно до наказу Народного Комісаріату Освіти УСРР усі іноземні видання, що надходять у ВУАН, мали передаватися до ВБУ.
* Бібліотека почала одержувати два обов’язкових примірники творів друку УРСР, на базі його розпочато створення фонду архівного примірника творів друку УРСР.

1924

* 24 березня Колегією Укрголовпрофосу затверджено “Положення про Всенародну Бібліотеку України у м. Києві”, яке підтвердило її наукові функції.

1925

* 22 вересня Згідно з постановою РНК РРФСР “Про порядок постачання державних книгосховищ секретними виданнями” ВБУ названо у числі 4 великих бібліотек СРСР, що одержують такі видання.
* 28-31 грудня ВБУ підготовлено і проведено 1-у конференцію наукових бібліотек УРСР.

1926

* Лютий При ВБУ організовано аспірантуру, яка функціонувала до 1933 року. Перші аспіранти ВБУ: Коляда Г.Г., Рябчинська О.В., Кравченко Н.В., Геппенер Н.В., Максименко Ф.П.
* 17 червня В Укрнауці відбулось обговорення діяльності Науково-дослідного інституту Бібліотекознавства, який було реорганізовано в Науково-дослідну Комісію Бібліотекознавства і Бібліографії (НДКБ). Комісія проіснувала до початку 30-х років.
* 28 серпня Укрнаука ухвалила створити при Українській Академії наук Бібліографічну комісію для об’єднання та керування науково-бібліографічною роботою всіх установ, що її ведуть, зокрема, для робіт, спрямованих на складання українського бібліографічного репертуару.
* 20 листопада Укрнаука затвердила “Положення про Бібліографічну комісію”. Фактично вся робота комісії була зосереджена у ВБУ, здійснювалась її провідними фахівцями: С.П. Постернаком, М.І. Сагардою, М.І. Ясинським та ін.
* Започатковано видання “Бібліотечних збірників”. У першому подано матеріали 1-ї Конференції наукових бібліотек УСРР; протягом 1927 р. видано ще два збірники — “На науково-бібліотечному фронті” та “Бібліографія на Україні”.
* ВБУ очолила роботу Республіканської каталографічної комісії.

1927

* 11-14 квітня Відбувся 1-й Пленум Бібліографічної комісії, присвячений питанням створення українського бібліографічного репертуару. На ньому з доповідями виступили С.П. Постернак, М.І. Сагарда, М.І. Ясинський.
* ВБУ відновлює видання власного часопису: “Журнал бібліотекознавства та бібліографії”, який висвітлював діяльність НДКБ та відбивав тогочасний стан бібліотечної теорії та практики в Україні. Протягом 1927-1930 рр. вийшло 4 номери журналу.

1928

* Рада Бібліотеки затвердила план переходу до нової структури, яка передбачала, зокрема, створення функціональних відділів.
* При ВБУ створено бібліотечну комісію по збереженню книг, яка встановила контакти з усіма спеціалізованими установами, вивчала практику діяльності найбільших бібліотек СРСР та зарубіжних країн.
* 11 жовтня Прийнято рішення Колегії Наркомосу РРФСР про безвідплатну передачу Наркомосу України видань музичних творів для ВБУ.

1930

* Липень ВБУ одержує нове спеціалізоване приміщення (вул. Володимирська, 62). З’являються нові структури Бібліотеки: 6 функціональних відділів і 6 спеціалізованих.
* 14 листопада Президія ВУАН затвердила план раціоналізації бібліотечної справи у ВУАН, за яким “усі бібліотеки ВУАН (крім ВБУ) становлять єдину бібліотечну сітку і єдиний книжковий фонд ВУАН, об’єднані єдиним керуванням, єдиною бібліотечною технікою, зведеним каталогом, координованими комплектуваннями та книгокористуванням”.

1931

* Червень 1-а бібліографічна нарада.

1932

* 3 липня Президією ВУАН прийнято рішення про перейменування Всенародної Бібліотеки України на Всенародну Бібліотеку України ім.М.О. Скрипника, яке у зв’язку з політичними подіями навколо особи М.О. Скрипника не було втілено.

1933

* 13 вересня Згідно з постановою ЦВК та РНК СРСР “Про постачання найважливіших державних книгосховищ виданнями, які виходять на території СРСР”, ВБУ в обов’язковому порядку постачається одним повним комплектом усіх видань.
* Згідно з висновками Спеціальної урядової комісії відбувся фактичний розгром ВБУ: з Бібліотеки звільнено 40 осіб (в основному висококваліфікованих кадрових фахівців).

1934

* 21 березня Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР “Про постачання найголовнішим державним книгосховищам видань, що виходять на території УСРР” ВБУ постачається 2 безплатними комплектами обов’язкового примірника видань друку УСРР.
* Бібліотека вийшла із підпорядкування Наркомосу УСРР, повністю підпорядкована Академії наук і одержала нову назву: Бібліотека Всеукраїнської Академії наук.
* При Бібліотеці створено Бюро міжнародного книгообміну.

1936

* Лютий Бібліотеку Всеукраїнської Академії наук перейменовано в Бібліотеку Академії наук УРСР. Відповідно до нового Статуту вона стала державним книгосховищем України і центральною науковою бібліотекою АН УРСР.
* Березень Бібліотека звернулась до президента АН УРСР О.О.Богомольця з проханням залучити академічні інститути до безпосередньої розробки класифікаційних схем для генерального систематичного каталогу. Постановою Президії АН УРСР це прохання було задоволено. В 1940 р. за новими схемами було перероблено ряд розділів.

1940

* Згідно з постановою Ради Народних Комісарів УРСР від 2 січня 1940 р. “Про організацію наукових установ в Західних областях Української РСР” передбачалась організація у м.Львові філіалу Бібліотеки АН Української РСР з передачою йому книжкових фондів Наукового товариста ім.Т. Шевченка, наукової колекції “Оссолінеум” та ін. (Львівській філіал почав діяти на правах самостійної наукової бібліотеки, підпорядкованої безпосередньо Академії наук УРСР, з 1944 р.).

1941

* Серпень Закінчено евакуацію Бібліотеки в столицю Башкирії Уфу, де у приміщенні Державного педагогічного інституту Бібліотека відкрила читальний зал з фондом відкритого доступу, МБА і персональний абонемент.

1942-1943

* ІІ-півріччя 1942 р. Всесоюзна Книжкова палата починає надсилати до Бібліотеки (м.Уфа) обов’язковий безплатний примірник видань московських поліграфічних підприємств.
* 15 листопада 1943 р. Відкрито для відвідувачів читальні зали БАН УРСР у м.Києві.
* Взимку 1943-44 рр. Впорядковано 1,5 млн. книжок. Відновлено роботу відділів комплектування, опрацювання, газетного, обслуговування читачів, бібліографії, рукописів, іноземного комплектування. Організовано та відновлено роботу кабінетів для обслуговування читачів: марксизму-ленінізму, образотворчих мистецтв, технічної інформації, нотно-музичної літератури.

1944

* Квітень Бібліотечна Рада Президії АН УРСР приймає постанову про обслуговування наукових установ Академії наук фондами Бібліотеки АН УРСР через колективний абонемент.
* Травень Бібліотека повністю повертається до Києва.

1945

* Бібліотека вдруге розпочинає роботи, спрямовані на створення українського бібліографічного репертуару, знаходить підтримку у розумінні важливості цієї роботи з боку Президії АН УРСР.
* За повідомленням Надзвичайної Державної комісії по встановленню і розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників, з Бібліотеки АН УРСР було вивезено до Німеччини понад 320 тис. цінних і рідкісних видань, серед них велику колекцію матеріалів з історії середньовіччя України.
* 21-22 грудня З метою вирішення методологічних та організаційних питань проведено нараду “Створення бібліографічної української книги за період 1798-1916 рр.” за участю представників Львівської бібліотеки АН УРСР, Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР, бібліотеки Київського Державного універсітету.

1946

* Під керівництвом тодішнього директора Бібліотеки Ю.О.Меженка відроджується традиція видання бібліотечного часопису, виходять “Журнал Бібліотеки Академії наук УРСР”.
* Видано за редакцією Ю.О. Меженка, перший науковий збірник Бібліотеки АН України, який було піддано різкій критиці, а тираж заборонено.
* 27 грудня Затверджено Тимчасове Положення про керівництво БАН України мережею бібліотек наукових установ Академії наук УРСР.
* На прохання АН УРСР Рада Міністрів СРСР постановила надавати кожній з 25 бібліотек найбільших інститутів АН УРСР платний спеціальний обов’язковий примірник видань друку СРСР.

1948

* 7 травня Згідно з рішенням Президії АН УРСР Бібліотеці дозволено організувати аспірантуру з бібліотекознавства, методики і організації бібліографічної роботи й книгознавства (проіснувала до 1956 р.). Першими аспірантами Бібліотеки були: С.Й. Петров, М.Й. Джур, Є.У. Нарубіна, О.К. Олейниченко.
* 7 серпня Згідно з постановою Раді Міністрів УРСР Бібліотеку Академії наук УРСР реорганізовано в Державну публічну бібліотеку (ДПБ) УРСР з підпорядкуванням її Президії АН УРСР. 2 листопада ДПБ УРСР позбавлено права на одержання безплатного примірника друку через Всесоюзну Книжкову Палату; надано можливість комплектуватись через Центральний колектор наукових бібліотек обов’язковим платним примірником літератури на російській мові.

1949

* 9 липня ДПБ УРСР починає отримувати лише 1 безплатний примірник республіканського друку для архівного фонду друкованої продукції УРСР.

1957

* Бібліотека включається до системи міжнародного абонемента, встановлює зв’язки із зарубіжними науковими установами та навчальними закладами.

1960

* ДПБ УРСР функціонує як депозитарій публікацій Організації Об’єднаних Націй в Українській РСР.

1961

* 31 травня Згідно з рішенням ІУ пленуму Міжвідомчої Ради з питань бібліотечної роботи при Міністерстві культури УРСР “Про координацію довідково-бібліографічної роботи в УРСР” на ДПБ УРСР покладено функцію республіканського координаційного центру в галузі суспільно-політичних наук, мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, хімічних наук і хімічної технології.
* Введено додаткове постачання Бібліотеки обов’язковим платним примірником республіканських видань безпосередньо з видавництв.

1964

* 24 травня Пожежа у Державній публічній бібліотеці УРСР. Згоріло багато цінної літератури, зокрема з відділу Україніки.

1965

* Червень Згідно з постановою Президії АН УРСР Державна публічна бібліотека УРСР одержує назву Центральна наукова бібліотека АН УРСР.
* Кінець року Уряд республіки задовольнив прохання ЦНБ АН УРСР про одержання двох безплатних обов’язкових примірників республіканських видань.

1971

* 4 травня Згідно з постановою Державного комітету з науки і техніки при Ради Міністрів СРСР Центральній науковій бібліотеці Академії наук УРСР було надано статус науково-дослідної установи.
* 31 жовтня Затверджено новий статус ЦНБ АН УРСР, відповідно до якого на базі вже існуючих структурних підрозділів було створено п’ять наукових відділів: відділ теорії і методології культури, історії книги і бібліотечної справи (який в подальшому було перейменовано у відділ книгознавства), відділ наукової бібліографії, науково-бібліографічної інформації, науково-методичний, відділ рукописів.

1988

* 19 лютого Згідно з постановою Ради Міністрів УРСР Центральній науковій бібліотеці Академії наук УРСР присвоєно ім’я академіка Володимира Івановича Вернадського.

1989

* Червень-вересень Переїзд ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України до нового приміщення (проспект 40-річчя Жовтня, 3).
* 10-13 жовтня Міжнародна наукова конференція “Роль бібліотек у розвитку суспільства”.

1990

* 16-18 жовтня Республіканська наукова конференція “Перспективи розвитку бібліотечної справи в Українській РСР”.

1991

* Розпочато довідково-бібліографічне обслуговування читачів і абонентів Бібліотеки інформаційними ресурсами на CD-ROM.
* 8-10 жовтня Республіканська наукова конференція “Бібліотека — Інформатизація — Наука”.

1992

* 6 липня Постановою Кабінету Міністрів України “Про впорядкування розсилки контрольних примірників творів друку” поліграфічні підприємства, а також установи й організації, незалежно від форм власності, які мають розмножувальну техніку, зобов’язані надсилати безплатно ЦНБ ім. В.І. Вернадського “усі видання всіма мовами, що випускаються на території України, в тому числі газети” в 2-х примірниках.
* IV-й квартал Здійснено реорганізацію структури ЦНБ ім. В.І. Вернадського АН України. Підрозділи Бібліотеки згруповані за напрямами діяльності в чотири науково-дослідних інститути: Бібліотекознавства, Української книги, Рукопису, Архівознавства і п’ять центрів: Консервації і реставрації фондів, Культурно-просвітницький, Бібліотечно-інформаційних технологій, Інформаційно-аналітичний, Редакційно-видавничий.
* IV-й квартал Створено інформаційну технологію оперативної підготовки оглядів преси і їх передачі відповідним службам Верховної Ради, Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів України по телекомунікаційних каналах.

1993

* У Бібліотеці організовано аспірантуру та спеціалізовану раду по захисту кандидатських і докторських дисертацій.
* ЦНБ ім. В.І. Вернадського розпочинає видання журналу “Бібліотечний вісник”.
* У основному приміщенні Бібліотеки створено локальну комп’ютерну мережу з пропускною спроможністю 10 MBit/сек. Її реалізовано за топологією “Загальна шина” з використанням коаксиального кабелю Thin Ethernet.
* 12-15 жовтня Міжнародна наукова конференція “Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті”.

1994

* Січень Організовано інформаційний обмін з абонентами ЦНБ ім. В.І. Вернадського по електронній пошті.
* Розпочато наповнення електронного каталогу поточних надходжень до фондів книгозбірні.
* В структурі Бібліотеки створено науково-дослідний інститут біографічних досліджень.
* 11-13 жовтня Міжнародна наукова конференція “Автоматизовані системи інформаційно-бібліотечного обслуговування”.

1995

* У структурі ЦНБ ім. В.І. Вернадського на базі Інформаційно-аналітичного центру створено Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади.
* 10-13 жовтня Міжнародна наукова конференція “Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-наукові системи”.

1996

* 5 квітня Указом Президента України Бібліотеці надано статус національної і нову назву — Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (НБУВ).
* Згідно того ж Указу в Бібліотеці засновано Фонд Президентів України.
* 15-16 травня В НБУВ проведена робоча нарада директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук — членів Міжнародної асоціації академій наук і академій наук країн Балтії, на якій було створено Раду директорів бібліотек та інформаційних центрів академій наук. Першим Головою Ради обрано генерального директора НБУВ члена-кореспондента НАН України О.С.Онищенка.
* Вересень У Бібліотеці створено спеціалізований комп’ютерний зал для забезпечення он-лайнового доступу читачів до інформаційних ресурсів Internet.
* 8-10 жовтня Міжнародна наукова конференція “Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки”.

1997

* Березень В Internet виставлено перші Web-сторінки Бібліотеки.
* 14-17 жовтня Міжнародна наукова конференція “Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек”.
* Грудень Генерального директора НБУВ члена-кореспондента НАН України О.С. Онищенка обрано академіком НАН України.

1998

* 14 травня Президент України Леонід Кучма відвідав Бібліотеку. Глава держави передав керівництву НБУВ архіви Комітету державної безпеки щодо першого Президента України, видатного українського вченого, громадського і суспільного діяча Михайла Грушевського. Президент України доручив віце-прем’єр-міністру України Валерію Смолію забезпечити перевидання “Пересопницького Євангелія”, що зберігається у фондах НБУВ.
* Травень На Web-сайті Бібліотеки встановлено електронний каталог поточних надходжень до фондів книгозбірні.
* Жовтень Розпочато реферування вітчизняної наукової літератури з наступним включенням матеріалів аналітико-синтетичної переробки вхідного документного потоку до Загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова” та Українського реферативного журналу “Джерело”.
* 13-16 жовтня Міжнародні наукові конференції:
o “1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні”;
o “Інформаційна діяльність наукової бібліотеки”;
o “Проблеми створення Українського біографічного словника”.
* Грудень Генерального директора НБУВ академіка НАН України О.С. Онищенка обрано академіком-секретарем Відділення історії, філософії та права НАН України.

1999

* 25-26 травня Міжнародна наукова конференція “Львівському “Апостолу” — 425″.
* Червень Розпочато створення Національної електронної бібліотеки України. Її перша складова — зібрання авторефератів дисертацій, захищених вітчизняними науковцями.
* 12-15 жовтня Міжнародна наукова конференція “Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток”.

2000

* 24-25 січня Міжнародний семінар “Електронні бібліотеки й автоматизовані бібліотечно-інформаційні технології” та презентація системи автоматизації бібліотек “IRBIS-2000”.
* 7 квітня Указом Президента України N 575/2000 “Про відзначення нагородами України” головному бібліографу Бєляєвій Лілії Вікентіївні, вченому секретареві Попроцькій Вірі Григорівні, завідувачу відділу Сірій Іраїді Володимирівні присвоєно почесне звання “Заслужений працівник культури”.
* 10-13 жовтня Міжнародна наукова конференція “Бібліотеки — центри науково-інформаційних ресурсів XXI ст.”.