На мене найбільше враження справила маленька церква Преподобного Романа. Це неймовірно, що за таким примітивним фасадом ховається справжнє диво! До цих пір, перед очима стоїть старовина ікона на почорнілій дошці, яка стільки років чекала відродження цього храму! До того ж, нас дуже привітно там приймали.
Звичайно, після цього костел виглядав справжнім гігантом, та атмосфера в ньому була не менш таємнича. Я сприйняла органну музику як очищення! Несподіванкою виявилося, що нам дозволили доторкнутися до клавіш органу, ніби познайомитись з ним особисто!
Щиро дякую вам!