Найзнаменитіша картинна галерея світу – паризький Лувр. Там зберігається неперевершена «Джоконда» (вона ж «Мона Ліза») великого Леонардо да Вінчі та сотні інших, не менш славетних творів видатних митців. 

Низкою відомих художніх зібрань славиться Стокгольм, який, маючи близько 70 музеїв, уважається музейним центром Європи. Там мистецтво експонують Національний музей Швеції, Будинок-музей Рембрандта, Музей сучасного мистецтва, де можна побачити твори Пікассо та Сальвадора Далі. Знавці відзначають картинну галерею в Лондоні, де зберігаються й виставляються витвори Рафаеля, Мане, того ж да Вінчі й багатьох інших живописців. 

США законно пишаються нью-йоркським «Метрополітеном» – зібранням, у якому наявні твори Боттічеллі, Рафаеля, Ель Греко, а також чимало робіт видатних американських художників. 

А музей у Центрі Жоржа Помпіду в Парижі є найкращим і неповторним зібранням світового сучасного мистецтва. Навіть будівлю, у котрій він розміщений, створено у стилі сьогочасної архітектури. Київ може похизуватися не одним мистецьким зібранням – від Національного художнього музею України до відомого осередку сучасного мистецтва PinchukArtCentre, однак найбільшим з-поміж них є музей Ханенків, що на Терещенківській вулиці. І не лише в Києві, а й у всій Україні. Його було засновано 1919 року на базі приватного художнього зібрання українських меценатів Богдана й Варвари Ханенків. Музей презентує колекції класичного живопису, скульптури, графіки та декоративного мистецтва країн Європи й Азії, а також художні пам’ятки Стародавнього світу. 

За свою майже сторічну історію заклад, який тривалий час був знаний як Київський музей західного та східного мистецтва, став найбільшою скарбницею світового мистецтва в Україні, а унікальні зібрання й окремі пам’ятки забезпечили йому визнання далеко за межами нашої держави. 

Історія 

– За час свого існування, – розповіла «Вечірці» заступник директора закладу Катерина Чуєва, – наш музей накопичив зібрання, яким пишалась би будь-яка галерея світу. Основою нашої експозиції стала приватна колекція Богдана Івановича та Варвари Николівни Ханенків, видатних українських меценатів кінця ХІХ – початку ХХ століть. Протягом кількох десятиріч вони захоплено і з азартом збирали витвори мистецтва, виходячи, безумовно, з власних уподобань. 

Слід зазначити, що подружжя Ханенків належало до людей, упевнених у собі та своїх смаках, тому вони були надійно захищені від сторонніх впливів, з одного боку, та від зарозумілого снобізму – з іншого. 

Уже на початку ХХ сторіччя їхню колекцію високо оцінили в середовищі знавців та визнали найкращою з-поміж нових приватних збірок того часу. Ось що писав Георгій Лукомський, авторитетний мистецтвознавець і художник, добре обізнаний з приватними колекціями тогочасної Росії: «За характером, а також за шедеврами музей витримує порівняння з найбільшими колекціями Дурново, Утеман, Олів, князя Шереметьєва, княгині Шувалової, князя Бобринського, Хитрово та Боткіна. Це найбільша й найцінніша художня колекція в Україні». 

Твори з колекції Ханенків неодноразово брали участь переважно у благодійних виставках у Києві, Петрограді та Москві. Про це розповідалось у багатьох періодичних виданнях початку ХХ століття. 1919 року зібрання Ханенків було націоналізоване й набуло статусу державної музейної установи. Проте в 1920-1930-х роках колекція зазнала чималих ціннісних утрат. Тоді експонати розподіляли між новими українськими музеями згідно з їхніми новопризначеними профілями. Тому з музею Ханенків вилучили російські ікони, витвори українського вжиткового мистецтва, а також цінну збірку старовинної європейської та східної зброї ХV–XVII століть. Декілька найкращих творів живопису й прикладного мистецтва розпродали за кордон. А безцінна для України колекція великокняжого та візантійського золота й срібла опинилась у Держбанку СРСР. 

Однак, зрештою, влада ніби опам’яталась, і зібрання музею, навпаки, почало поповнюватися. Серед надходжень радянського періоду були твори нідерландської, фламандської та голландської художніх шкіл XVII століття з колекції петербурзького колекціонера Василя Щавинського, твори з яготинської збірки князів Рєпніних, кабінету мистецтв Київського університету, приватних колекцій Терещенків, Сахновських, Гудим-Левковичів, музеїв Москви, Ленінграда, Києва. Цінним надбанням стала колекція витворів китайського живопису та прикладного мистецтва XIV–XX століть, дарунок київської художниці-портретистки, француженки за походженням Таїсії Жаспар. 

1998 року у відреставрованому приміщенні музею було відкрито нову експозицію, що містить найкращі твори європейського мистецтва XIV–XIX століть. Саме тоді було створено меморіальну експозицію, присвячену фундаторам музею Богдану та Варварі Ханенкам, і це перший прецедент у музейній практиці України. 2004 року в окремій залі музею було виставлено знані в усьому світі унікальні візантійські енкаустичні ікони VI–VII сторіч. 2006 року було започатковано експозицію творів мистецтв країн Сходу. А 2009 року з’явилася експозиція «Мистецтво Стародавнього світу». 

Експозиції 

– На відміну від інших художніх скарбниць України, – веде свою розповідь далі пані Чуєва, – у нашому музеї шедеври мистецтва експонуються у відповідно стилізованих інтер’єрах. 

На першому поверсі розміщено експози цію «Мистецтво Стародавнього світу» – Єгипту, Греції та Рима, а також меморіальний кабінет, присвячений засновникам музею Богдану Івановичу та Варварі Николівні Ханенкам. На другому поверсі виставлено західноєвропейське мистецтво. У більшості зал, таких як «Велика вітальня», «Червона вітальня», «Галерея», «Дельфтська їдальня», «Золотий кабінет», збереглося оформлення інтер’єрів, виконане в дусі історизму кінця ХІХ сторіччя. Сучасну експозицію побудовано за регіонально-хронологічним принципом і відповідно до задуму фундаторів музею: оригінальні твори живопису, скульптури та вироби прикладного мистецтва разом з декоративними елементами інтер’єрів утворюють цілісні комплекси й відтворюють дух минулих епох – від готики до рококо. 

Загалом, в експозиції музею презентовано мистецтво Стародавнього Єгипту (невелика збірка, більша є в Одесі), Стародавньої Греції (кераміка, танагрові скульптурки, археологічні речі), Стародавнього Рима (два мармурові портрети, античне скло, археологія, поодинокі твори мистецтва етрусків). Є також мистецькі витвори Візантії, зокрема енкаустичні ікони, мозаїки, археологічні знахідки, західноєвропейського середньовіччя – Франції, Італії тощо, доби Відродження, Нідерландів XV–XVI століть, окремі картини й гобелени Фландрії XVII сторіччя. Тут можна побачити мистецтво Голландії XVII століття – живопис майже без великих імен, дельфтський фаянс, Іспанії, Франції доби рококо (XVIIІ сторіччя), німецьку порцеляну, а також деякі речі з країн арабського Сходу, Індії, Китаю, Японії. 

Крім того, у музеї є унікальний живопис, скульптури, вироби з бронзи та слонової кістки, ренесансні меблі, італійська майоліка, венеційське скло, порцеляна провідних європейських мануфактур, лімозькі емалі, брюссельські шпалери та багато-багато іншого… 

Сьогодення 

– Спираючись на досвід роботи попередніх поколінь, – каже Катерина Чуєва насамкінець нашої розмови, – колектив музею провадить науково-дослідну, виставкову та просвітницьку діяльність. При музеї також діє наукова бібліотека. Вона була заснована ще Ханенками в 1870-х роках. Це одне з небагатьох українських приватних книжкових зібрань ХІХ – початку ХХ сторіч, котре дійшло до наших днів у цілісному вигляді. Нині бібліотечний фонд налічує близько 25 тисяч книг і журналів, більшість із яких надруковано іноземними мовами… 

Довідка “Вечірки” 

Графік роботи музею: щодня, крім вихідних, з 10:30 до 17:30; каса працює до 17:00; перша середа місяця: з 10:30 до 14:00; вихідні: понеділок, вівторок. 

Вартість квитків: для дорослих – 20 грн, для студентів – 10 грн, для школярів і пенсіонерів – 8 грн. 

Вартість участі в екскурсії для однієї особи – 20 грн. Вхідний квиток до музею оплачується окремо. 

Кожної першої середи місяця вхід до музею безкоштовний. Щонеділі безоплатні відвідини – для учнів загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ та студентів (за наявності посвідчення). 

Адреса: вул. Терещенківська, 15-17 (ст. м. «Площа Льва Толстого», «Театральна»)