У таку ж залежність від обставин потрапила Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного – унікальне явище в історії української культури. Бібліотека є єдиною галузевою бібліотекою державного значення з питань будівництва і архітектури, здійснює функції галузевого депозитарію України літератури з питань будівництва та архітектури, є галузевим регіональним центром з міжбібліотечного абонементу з питань будівництва та архітектури.


Створена як Наукова бібліотека при Президії Академії архітектури УРСР відповідно до постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 26.03.1944 р. № 274. З самого початку існування бібліотеки бібліотечні працівники та співробітники академії приділяли надзвичайну увагу комплектуванню книжкового фонду. Питання формування бібліотечного фонду постійно обговорювались на академічних нарадах, висвітлювались у пресі. Бібліотечні ентузіасти знаходили різноманітні можливості для поповнення книжкового фонду. Комплектування здійснювалось не тільки в Києві, а й в різних великих містах Радянського Союзу, серед яких Ленінград (нині Санкт-Петербург), Москва, Львів. До співпраці були залучені букіністи, книгознавці, які направляли цінну профільну літературу до бібліотеки, завдяки чому бібліотечні полиці поповнювались унікальними галузевими виданнями.


Книжковий фонд бібліотеки також поповнили резервні фонди Спілки архітекторів УРСР, Київського університету імені Т.Г. Шевченка, Публічної бібліотеки АН України, Центральної науково-технічної бібліотеки з будівництва та архітектури (м. Москва), інших великих бібліотек, а також дари приватних осіб – архітекторів, будівельників, мистецтвознавців, істориків, археологів. Протягом тридцяти років (з 1945 до 1974 рр.) бібліотека користувалась валютним лімітом для передплати іноземної періодики та придбання монографічної літератури.


Завдяки титанічній колективній праці було сформовано унікальний національний галузевий фонд, який став важливим інформаційним фундаментом для науковців та виробничників будівельної галузі, що активно розвивалась і потребувала необхідної інформації.


Спочатку бібліотечний фонд зберігався у трикімнатній квартирі одного з київських житлових будинків по вул. Великій Житомирській. Незабаром бібліотека переїхала до Митрополичого будинку, розміщеного на Софійському подвір’ї, де була розташована Академія архітектури УРСР. Перший запис в інвентарній книзі було зроблено через 3 місяці після заснування бібліотеки, а вже через півроку бібліотека відчинила двері для читачів.


Створення нової галузевої бібліотеки стало значним явищем для науковців та виробничників, студентів та аспірантів, які прагнули отримувати інформацію. Перші читачі, серед яких були працівники науково-дослідних та проектних інститутів, майстерень, лабораторій, студенти профільних навчальних закладів, знаходили у бібліотеці необхідну інформацію. У читальних залах бібліотеки в різний час плідно працювали видатні українські вчені, відомі зодчі, мистецтвознавці, історики, археологи, серед яких П.Ф. Альошин, Ю.С. Асєєв, С.В. Безсонов, Ю.В. Белічко, С.М. Вайнштейн, О.М. Вербицький, О.М. Годованок, М.Г. Гречина, М.О. Грицай, А.В. Добровольський, М.М. Дьомін, В.І. Зарецький, В.І. Єжов, В.Д. Єлізаров, І.О. Ігнаткін, М.Т. Катернога, Б.А. Крицький, О.О. Литвинов, Г.Н. Логвин, А.О. Матушевич, З.В. Мойсеєнко-Чепелик, Ю.А. Нельговський, О.І. Неровецький, Б.М. Піаніда, М.Д. Плєхов, І.Д. Родічкін, В.В. Савченко, В.М. Свідерський, Л.В. Синькевич, В.П. Смірнов, Б.В. Стефанов, П.П. Толочко, Т.О. Трегубова, І.О. Фомін, Б.П. Хакало, Ю.Ф. Хохол, В.В. Чепелик, Н.Б. Чмутіна, Я.А. Штейнберг, П.Г. Юрченко, Д.Н. Яблонський, В.Є. Ясієвич та багато ін.


У 1956 р. було ліквідовано Академію архітектури УРСР, а при Державному комітеті Ради Міністрів УРСР у справах будівництва та архітектури створено Академію будівництва та архітектури УРСР, якій передано інститути та заклади ліквідованої Академії архітектури УРСР.


У 1963 р. ліквідовано Академію будівництва та архітектури УРСР. Бібліотеку зі збереженням республіканського статусу передано Науково-дослідному інституту організації і механізації будівельного виробництва (нині НДІ будівельного виробництва – НДІБВ). Завдання, функції і тематика комплектування бібліотеки залишилися без змін.


У результаті стрімкого зростання бібліотечного фонду виникла проблема дефіциту книгосховищ. Книгосховища у Митрополичому будинку були розміщені на першому поверсі, у колишніх келіях з високою стелею. Саморобні дерев’яні стелажі, на яких розміщувався фонд, сягали майже самої стелі і були вщент заповнені. Вільного місця практично не було. Сама будівля Митрополичого будинку також потребувала термінового ремонту. І уже в цей час адміністрація бібліотеки, НДІБВ та Держбуду України намагались вирішити питання щодо нового приміщення для бібліотеки.


А навесні 1979 р. сталася пожежа на даху Митрополичого будинку. Від води постраждали перекриття між першим та другим поверхами, і бібліотеку з другого поверху перемістили на перший. До пожежі на другому поверсі знаходились читальні зали, абонемент, виставкова зала та кабінет директора. На першому поверсі стало дуже тісно. Читальну залу розмістили у кімнаті, що раніше займав відділ бібліографії, а працівників відділу бібліографії переселили у книгосховище. У книгосховищі працював і директор бібліотеки.


Тоді ж почали оперативно шукати приміщення для бібліотеки. У 1981 р. київською проектною організацією “Гіпроцивільпромбуд” було розроблено передпроектну пропозицію, відповідно до якої мали провести реконструкцію та пристосування до потреб бібліотеки корпусу № 3, що знаходився на території Софійського заповідника. Це був двоповерховий будинок з цокольним поверхом та мансардою. У 1982 р. керівництвом НДІБВ було прийнято рішення щодо розробки техно-робочого проекту розміщення Науково-технічної бібліотеки. Але  проект так і не було реалізовано.


У цей час завершили поточний ремонт Митрополичого будинку і бібліотеці повернули її приміщення. У процесі ремонту було відкрито фрагменти чудових фресок XVIII ст., їх було реставровано і вони стали окрасою і гордістю читальної зали.


Одночасно розпочались підготовчі роботи щодо відновлення приміщень пам’ятки архітектури – Гостиного двору, що розташований на Контрактовій площі (тоді Червона площа), у центрі Подолу, мальовничому районі древнього Києва.  Відбудова пам’ятки проводилась під опікою Ради Міністрів України. У серпні 1983 р. наказом голови Держбуду України Г.К. Злобіна було затверджено проект реставрації Гостиного двору (архітектори В. Шевченко, Ю. Лосицький), в якому передбачено розміщення бібліотеки.


У червні 1985 р.р.р. бібліотека переїхала до Гостиного двору, а  31 серпня відбулось урочисте відкриття нового бібліотечного приміщення, бібліотека отримала від тодішнього голови Подільської районної адміністрації І.М. Салія символічний ключ від Гостиного двору.


З 1 січня 1990 р. бібліотека виділена на самостійний баланс і в черговий раз змінила свою назву та підпорядкування. Так з’явилась Республіканська галузева науково-технічна бібліотека Держбуду України.


Наприкінці 1990-х рр.  назва бібліотеки знову зазнала змін. У зв’язку з реорганізацією Держбуду України та створенням галузевого міністерства – Мінбудархітектури України –  назву бібліотеки змінено на “Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека” зі збереженням всеукраїнського статусу. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1998 р. № 1626 бібліотеці присвоєно ім’я її фундатора, академіка Володимира Гнатовича Заболотного.


Бібліотека має філію, що здійснює бібліотечно-інформаційне забезпечення діяльності апарату Мінбуду України.


За роки функціонування бібліотеки створено унікальний фонд вітчизняної та світової галузевої літератури з питань архітектури, будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва і суміжних наук – історії, археології, етнографії, економіки багатьма мовами світу. Серед них – раритетні видання з історії та теорії архітектури і будівельної техніки, зібрання стародруків та рідкісних видань XVI-XIX століть. Великий інтерес для фахівців галузі становить ілюстративний матеріал, у т.ч. гравюри, листівки з видами пам’яток архітектури, плани. Неоціненним є дисертаційний фонд науковців архітектурно-будівельного спрямування, серед яких відомі архітектори, мистецтвознавці, історики архітектури: Ю.С. Асєєв, М.О. Грицай, В.І. Зарецький, І.О. Ігнаткін, Г.Н. Логвин, Ю.А. Нельговський, Н.Б. Чмутіна, Д.Н. Яблонський та багато ін.  Значну частину бібліотечного фонду складають галузеві вітчизняні та зарубіжні періодичні видання XIX-ХХ століть. Бібліотека має вичерпний фонд нормативної документації з будівництва, що діє на території України.


Бібліотечні фонди використовують підприємства та організації будівельного комплексу та суміжних галузей, фахівці різних регіонів України, серед яких майже 10,0 тис. будівельників, архітекторів, мистецтвознавців, дизайнерів, працівників комунальних служб, наукових та інженерних працівників, студентів галузевих навчальних закладів. У читальних залах бібліотеки щорічно видається більше 260, 0 тис. прим. видань.


Бібліотечні фонди активно використовуються читачами при створенні документальних джерел: кінофільмів, телесюжетів, різноманітних публікацій та видань. Внесок бібліотекарів у формування документального кіно з проблем архітектури – важливий фактор при створенні галузевого кінофонду України. За матеріалами підготовлених бібліотечними працівниками тематичних добірок знімались документальні кінофільми з архітектурно-будівельної тематики, серед яких роботи українського режисера В. Соколовського: “В пам’ять про загиблі будинки”, “Таємниця Межигір’я”, “Княгиня Ольга”, “Київський некрополь”, “Таємниці українського бароко”, “Йоган Готфрід Шедель”, “Степан Ковнір”, “Андрій Меленський”, “Беретті. Батько і син”, “Владислав Городецький”, “Володимир Ніколаєв”, “Іван Григорович-Барський”, “Олександр Вербицький”, “Павло Альошин”, “Михайло Остроградський”, “Олександра Екстер”, “Український кубофутуризм і Олександр Богомазов”. Телевізійною студією ТЕТ у циклі передач “Земля і небо Києва” створено фільм “Родной Подол” і “Тайны патриархов Киева” (ведуча Г. Крюкова). Сценаристом і режисером В. Олендером на студії “Київнаукфільм” знято фільм “Пасажири з минулого століття на незнайомому вокзалі”.


Матеріали фонду бібліотеки відображені у таких фундаментальних працях дослідників, як “Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві ХІІ-ХХ ст. Живопис. Графіка” (авт.-упоряд. Ю.В. Белічко, В.П. Підгора, 1982), “Україна – козацька держава” (авт.-упоряд. В. Недяк, 2004) та багатьох ін.


Бібліотека проводить наукові дослідження документально-інформаційних ресурсів з архітектурно-будівельної тематики, здійснює видавничу діяльність, у т.ч. видає фундаментальні галузеві тематичні та персональні бібліографічні покажчики, інформаційні бюлетені, методичні матеріали, довідники тощо. Спільно з Академією будівництва України видається серія історичних нарисів “Видатні українські вчені та інженери-будівельники”. Бібліотека є автором спеціальних бібліотечно-інформаційних рубрик на шпальтах галузевих періодичних видань, ведення яких спрямовано на інформування фахівців архітектурно-будівельної галузі.


Необхідно констатувати, що протягом останнього десятиліття бібліотека виконує функції галузевого науково-інформаційного та просвітницького центру. Тут створено сприятливі умови для обговорення професійних інтересів, демонстрації аматорських уподобань та захоплень фахівців. Наукові і просвітницькі заходи стали складовою діяльності бібліотеки та будівельної галузі України. Працівники бібліотеки організовують науково-практичні конференції, семінари, мистецькі виставки, презентації тематичних виставок та нових видань. Усі заходи проводяться за участю архітектурно-будівельної громадськості. У бібліотеці обговорюються професійні проблеми архітекторів, будівельників, мистецтвознавців, істориків. Цьому сприяє високий професійний рівень самих заходів, а також діяльність бібліотечних працівників, які досконало вивчають проблеми будівельного комплексу України.


На честь першої річниці присвоєння бібліотеці імені В.Г. Заболотного у 1999 р. було створено бібліотечний клуб “Національні святині”, на засіданнях якого досліджується діяльність відомих та маловідомих діячів, які зробили вагомий внесок до архітектурно-будівельної спадщини України. Діяльність бібліотечного клубу набула важливого значення для архітектурно-будівельної громадськості. Проведено засідання клубу, присвячені діяльності таких особистостей: волинського архітектора першої половини ХХ ст. Л.М. Маслова (1999), українського архітектора В.В. Чепелика (2000), будівельника і києвознавця В.В. Ковалинського (2001), українських будівельників ХХ ст. М.Д. Плєхова (2002), Г.Я. Слободяника (2002), Б.В. Стефанова (2002), українського режисера документальних фільмів В.І. Соколовського (2002), архітектора, містобудівника і реставратора Меф. М. Дьоміна (2003), українського будівельника М.С. Буднікова (2004), українського історика і літописця Києва М.В. Закревського (2005), українського краєзнавця та історика Л.І. Похилевича (2005).


Одним із головних пріоритетів початку 1990-х рр. стало питання комп’ютеризації бібліотеки. Працівники бібліотеки вивчили можливості комп’ютеризації, визначили потребу і почали впроваджувати комп’ютеризацію бібліотечних процесів у життя бібліотеки. На базі бібліотечної інтегрованої програми IRBIS автоматизовано технологічні процеси у різних структурних підрозділах. Сьогодні створено 16 автоматизованих робочих місць, що об’єднані локальною мережею. Створюються бази даних, на основі яких розробляються власні інформаційні продукти: інформаційні бюлетені, бібліографічні покажчики, тематичні бібліографічні довідки, переліки літератури тощо. Працівники бібліотеки створили електронний каталог, що дало можливість оперативніше та якісніше забезпечувати необхідною інформацією фахівців будівельного комплексу України.


Бібліотека активно співпрацює з посольствами та культурними центрами різних країн. Щорічно організовуються шедевральні фондові виставки. Директор Італійського культурного центру у Києві, професор Нікколо Франко Баллоні, відкриваючи книжкову виставку “Франческо Борроміні і Рим” (1999), присвячену творчості визначного майстра архітектури доби італійського барокко, високо оцінив унікальний фонд ДНАББ ім. В.Г. Заболотного, відзначивши цінність книг італійською мовою, представлених на виставці в Українському домі, та рівень освіченості пересічного українця. Він зауважив: “Надзвичайно цікаві старовинні фоліанти видані у різні часи протягом трьох століть та сучасні твори поліграфічного мистецтва привернули увагу не тільки архітекторів, мистецтвознавців, а й людей просто небайдужих до італійського мистецтва. Мабуть, традиція інтересу до книги і бібліотек почала формуватись в українців ще з часів Ярослава Мудрого. За моїми спостереженнями українці багато читають, вони більш освічені і мають вищий рівень культури, ніж більшість пересічних жителів інших країн Європи”.


Інформаційна діяльність бібліотеки сприяє розробці якісних проектів житлових, громадських та промислових споруд, вирішенню виробничих питань підприємств та організацій  будівельної галузі, проведенню галузевих наукових досліджень, реставрації та відновленню пам’яток вітчизняної культурної спадщини, дослідженню пам’яток архітектури та культури, збереженню архітектурної спадщини України. Фонди бібліотеки активно використовуються і при розробці нормативних документів, що регламентують будівельну галузь.


Робота бібліотеки ввібрала в себе всі напрямки інформаційного забезпечення науково-виробничої діяльності підприємств, установ та організацій архітектурно-будівельної галузі України, якісно організована, задовольняє всі вимоги сучасного рівня розвитку будівельної галузі України і сприяє реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури, промисловості будівельних матеріалів, житлово-комунального господарства.


Окремо необхідно сказати про колектив бібліотеки, який вболіває за долю бібліотеки та її фондів, і в сучасних умовах робить все можливе і неможливе для забезпечення фахівців будівельної галузі необхідною їм інформацією. Колектив бібліотеки – це люди, які мають невелику зарплату, але люблять свою професію, мають великий професійний потенціал, є ентузіастами своєї справи. Завдяки інноваційному характеру праці колективу бібліотеки, якому притаманний творчий підхід до виконання поставлених перед ним завдань, бібліотека тримає високу інформаційну планку.


Працівники бібліотеки відзначені низкою нагород державних, місцевих та галузевих структур. Серед нагород колективу бібліотеки – Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2004).