Праворуч від шляхів ми розглядаємо дивовижний київський артефакт, відомий в народі під назвою «кладовище кіосків». Колись це був звичайний штрафмайданчик, але з часом його пристосували для зберігання демонтованих малих архітектурних форм – десь просто безгоспних, десь встановлених з порушеннями. Цілі вулиці кіосків, павільйонів і навіть базарних рядів у кілька рядів один на одному справляють гнітюче враження. Тут можна побачити весь асортимент малої київської архітектури: кіоски для шаверми і для газет, для морозива і для квітів. При вході на штрафмайданчик стоїть цілий базарний торговий ряд, на який, втім, приклеєна папірець «кіоски не продаються» – мабуть, багато бажаючих. Тутешні кіоски-сироти у більшості своїй є жертвами війн між підприємцями і владою, а також між міськими та районними адміністраціями, які протистояли один одному в боротьбі за прибуткову справу – дозвіл на встановлення малих архітектурних форм. Свого часу окрасою звалища служила навіть невелика вірменська каплиця, яку демонтували колись поблизу кінотеатру «Жовтень».