— Квартири N1 і N2 раніше були в підвалі, мали маленькі віконця вгорі. Але потім людей звідти відселили. А чому на поверхах плутана нумерація, я не знаю. Отримували ордер, а наша квартира N4 вже була позначена. Ми ж номери самі не вішали! — каже жителька квартири N4 у ”середньому першому під’їзді” Ганна Клочкова, 77 років.


Серед мешканців ходять версії, що нумерація квартир хаотична лише на перший погляд. Дім був раніше відомчий, належав будівельному тресту ”Міськсанбудтехмонтаж”. Кожен працівник тресту знав, під яким номером отримує квартиру. Тому номери квартир трестовиків ”випадково” почепили на найкращі, найбільші за площею помешкання. Кажуть, це були розкішні квартири із великим метражем.


Сказав: прості люди не можуть жити, як міністри



Але проекти квартир на папері показали тодішньому міському голові Олексію Давидову. Той подивився й сказав:


— Прості люди не можуть жити, як міністри!..


Після цього будинок перепроектували, усі квартири зробили одно- та двокімнатними, максимально урізавши площу. Кухні тут по три метри, ванної немає взагалі, а душова кабіна втиснута в кухню.


— Проектант будинку навіть отримав від держави премію за економію площі. Я коли дізналася, що він переїхав жити в Ізраїль, подумки йому побажала, аби він спроектував собі циліндричну труну. Щоб його там поховали й ось так сплющили, — зі злістю хлопає долонями киянка Інна Вір. — Ми тут живемо, як ті пташки в ”клєтушечках”. Мука та й годі.


У першому під’їзді на поверсі вийшло три 2-кімнатні квартири, та одна 1-кімнатна. В другому — половина тих, половина тих. А в третьому три 1-кімнатні та одна 2-кімнатна.


Мешканці плутаної хрущовки вже 45 років спостерігають за гостями, які в розпачі шукають по парадних потрібну квартиру. Таке буває щодня. Таксисти, яких викликають до будинку, сварять клієнтів за неправильну нумерацію.


Отримав державну премію за економію площі



— Недавно до сусідів привозили меблі. Зрозуміло, шафу потягли до першого під’їзду. Потім вирішили, що нумерація йде з іншого боку, поперлися до останнього. А перший же — посередині. Як вони матюкалися! — пригадує Галина Іщук, 68 років, з квартири N39.


Коли призначають нового дільничного лікаря, він іде до хворого довго. Побродивши під’їздами, приходить злий, стомлений і ”накручений”. Це засмучує літніх мешканців хрущовки. Мучаться й медики ”швидкої”, які приїжджають за викликом. Родичі виходять під будинок, щоб їх зустріти. Інакше можуть не знайти.


— А чого міняти нумерацію? Вже звикли! І нові жителі з часом пристосовуються, — каже Галина Іщук. — Це ж не головне. Ви краще напишіть, аби ремонт у під’їзді зробили. Бо перший і третій пофарбували, а на наш останній, кажуть, грошей не вистачило.


Двірників інструктують


В місцевому ЖЕКу кажуть, що жителі Кіквідзе, 30 ніколи не зверталися, аби їм поміняли нумерацію квартир та під’їздів.
— Та це ж дуже складно зробити! Квартири вже приватизовані, потрібно міняти паспорти, решту документів, — каже заступник начальника ЖЕКу N605 Марія Слободяник, 48 років. — Труднощі бувають, коли приходить на роботу новий двірник. Ми його інструктуємо, пояснюємо, що покажчики квартир не такі, як скрізь. Потім за кілька місяців вони звикають.