1884 – київський земле­власник, історик мистецтв, археолог-аматор Турвонт Кибальчич запропонував влаштувати зоопарк у його садибі на Лук’янівці.


1889, серпень – на верх­ній терасі Володимирської гірки відкрився пересувний звіринець прусського піддано­го Гуго Вінклера (індійські сло­ни, африканські, азіатські та один південноамериканський лев, бенгальські тигри пантера,   леопард, плямиста і смугаста гієни, зебра, кенгу­ру,  кілька   мале­сеньких шотландсь­ких поні, мавпи, аль­пійський шуліка, папу­ги). Дресировані твари­ни розмістилися у тимчасовому полот­няному   балагані   розміром   48×15 метрів.


1892, листопад – з’явився гурток осіб, які закликали до створення зооса­ду, його діяльність мала відповідати як науково-освітнім, так і розважальним цілям. Серед ймовірних засновників -граф Ржевуський. граф де Бальмен. О. Н. Терещенко. Л. І. Бродський та інші відомі люди. Газета «Киевлянин» опублікувала лист професора універ­ситету св. Володимира М. В. Бобрець-кого про необхідність та реальну мож­ливість заснування в Києві зоологічно­го саду.


1893, 5 березня – у міській думі міський голова С. М. Сольський про­вів перші збори групи осіб, які підтри­мували ідею заснування зоопарку.


1895, вересень – утримувач пе­ресувного звіринцю, іноземець Карл Грайль висловив бажання влаштува­ти власним коштом зоосад у самому центрі – на трьох з половиною гекта­рах, які займав міський сад «Шато-де-Флер» (нині – територія тенісних кортів, театру ляльок та прилегла). Грайль зобов’язувався спорудити приміщення для хижих звірів та тра­воїдних довжиною кожне у 35 метрів,


та малих звірів – розміра-I ми 16-20 метрів, акваріум для амфібій, кам’яну будівлю для білих ведмедів та інших полярних тварин, два басейни для риб. плаваючих птахів і морських тварин та басейн для видр. Усі ці приміщення передбачалося прикрасити пальмами та іншими ек­зотичними рослинами. Проте місто підприємця не підтримало.


1900, січень – група осіб поруши­ла питання щодо заснування в Києві Південно-Російського товариства по­кровительства тварин.


1907, квітень – за ініціативою професора кафедри судової медици­ни М. О. Оболонського відбулися ус­тановчі збори Київського товарист­ва любителів природи. Серед за­сновників Товариства були генерал-губернатор В. О. Сухомлінов. граф А. О. Бобринський, світлійший князь О. К. Горчаков, граф І. А. Потоцький, барон В. Д. Оргіс-фон-Рутенберг, графи А. А. та Л. А. Ржевуські, князь Р. В. Сангушко, граф В. О. Браниць-кий, міський голова І. М. Дьяков, про­фесори університету св. Володимира П. Я. Армашевський, М. В. Бобрець-кий, С. Г. Навашин, С. П. Образцов, К. Г. Трітшель, професор духовної


академії В. 3. Завітневич, професор КПІ Ю. М. Вагнер, доктор медицини В. М. Сахновський з дружиною, громадські діячі В. П. Науменко, О. Н. Терещенко, М. П. Шестаков, на­чальниця жіночої гімназії О. Ф. Плєт-ньова, лікар M. Н. Подрезан та інші. Головою Товариства обрали М. О. Обо­лонського. секретарем В. А. Бурдзин-ського.


1907,12 травня – затвер­джено Статут Товариства.


1907, 6 жовтня – правлін­ня університету св. Володими­ра дозволило Товариству про­водити збори в приміщенні університету по вівторках і четвергах від сьомої години вечора.


1908, осінь – Товариство з великими труднощами відшу­кувало притулок для тварин, які надходили як подарунки від приватних осіб, й було вирішено заснувати зоосад, який очолив В. А. Бурдзинсь-кий. Наприкінці року колекція Товариства налічувала 115


видів хребетних загальною кількістю 398 екземплярів.


1909, 21 березня – правління університету св. Володимира дозво­лило тимчасово розмістити тварин на нижній ділянці свого Ботанічного саду.


1911, травень – правління універ­ситету вимагає «видалення звіринцю з ботанічного саду не пізніше осені».


1912. 16 травня – міська дума від­вела зоопарку 4 десятин 1390 кв. саж­нів по Брест-Литовському шосе, де до того був фруктовий сад, потім збільши­ла площу до 18 десятин. Комітет з вла­штування зоопарку очолив київський комендант генерал-майор П. В. Медер.


1914, 7 квітня – зоопарк відкрив­ся на новій території.


1941, червень – поголів’я зоопар­ку становило 155 ссавців та 796 голів птиці. Серед головних – 22-річний слон, 4-річні бегемот та зебу аравій­ська, 5-річний бобер, леви віком 7-10 років, мавпи, зебра, ведмеді тощо.


1941, листопад – німцями вивезе­но до міста Кенігсберга 132 тварини, 802 птахи, 166 експонатів віваріуму.


1945,1 січня – в колекції зоопарку 50 ссавців та 61 пернатий експонат.


2008, грудень – колекція Київсь­кого зоопарку нараховує 7352 твари­ни 414 видів.


Придбати книгу в Магазинчику