Караїмська кенаса

http://naftali.livejournal.com/36143.html

Наприкінці ХІХ століття у Києві існувала караїмська громада, очолювана родиною тютюнових фабрикантів Когенів. Про її главу Соломона Когена нагадує караїмська кенаса, що вже 102 роки прикрашає центр столиці України. Розповідає Віталій Пономарьов.

В останній третині ХІХ століття лідерами київської громади караїмів стали вихідці з Євпаторії брати Соломон та Мойсей Когени. Кожний з них мав тут свою тютюнову фабрику, сировину для яких постачали караїми Криму, Греції, Македонії, Абхазії та Молдови. А вітрину магазину “Тютюн” на розі Хрещатика і нинішньої вулиці Городецького, що належав Соломонові, прикрашали зображення караїма та караїмки у національному одязі.

За обсягами виробництва фабрики Когенів залишили позаду інші 6 тютюнових підприємств Києва, а за величиною чистого прибутку Соломон випередив навіть Терещенка та Бродського. Значну частину своїх прибутків Когени витрачали на добродійність. Соломон виділив 150 тисяч рублів на заснування ремісничого училища в Євпаторії, ще стільки ж його дружина Естер пожертвувала на школу для караїмських дівчат.

Придбавши садибу на нинішній вулиці Ярославів Вал, Соломон призначив половину ділянки для кенаси (тобто, храму), другу – для прибуткового будинку, який мав приносити кошти караїмській громаді. Зведена за проектом Владислава Городецького і на кошти Соломона, кенаса була освячена вже по його смерті. Він заповів гроші на її оздоблення, 6 тисяч для Маріїнської лікарні і 25 тисяч – для видачі щорічно по тисячі караїмкам-нареченим у посаг.

Соломон Коген був похований на Звіринецькому караїмському цвинтарі, за радянської влади знищеному разом із сусідніми єврейським та турецьким кладовищами. У конфіскованих більшовиками виробничих корпусах біля теперішньої площі Перемоги і сьогодні виготовляються цигарки. А кенаса досі нагадує про свого будівничого та про інших караїмів Києва.

Источник - http://www.radiosvoboda.org/article/2004/04/A0B310F5-4647-4842-A452-73934FE9979F.html