Для бажаючих усамітнитися для медитації і не тільки

 Нелюдних і одночасно романтично-мальовничих місць у Києві небагато. Тому доводиться задовольнятися тим, що є.  Можна, звісно, прогулятися по безлюдному перевулку у спальному масиві. Але якщо є бажання насолодитися тишею і спокоєм в самому центрі, ласкаво просимо до двориків. Оточені з усіх сторін стінами будинків вони створюють справжній затишок, на заваді якому не стають ні сирість, ні зовнішня убогість. В спекотний день тут можна відшукати ще й прохолоду. А головне, тут навряд чи можна зустріти когось, окрім хіба що дворових котів. Свідомо радить такі двори:

«Двоповерховий» на Михайла Грушевського 4-А. Його полюбив ще й культурний андеграунд, тож приходити в час, коли івентами тут не пахне.


 

«Зарослий» на Рейтарській 35-А. Відкритий для бажаючих завжди


 

 

Для тих, хто вірить у прикмети і (чи) має зайвий замок

«Повісити кудись маленький замочок, написати на ньому свої імена і… бути нерозлучними до смерті». Якщо такий сценарій виглядає для вас вірогідним мерщій до місць, де його можна зреалізувати:

 

Місток в Маріїнському парку. Місце must visit для закоханих: сюди вішають свої замочки всі незалежно від забобонності бо це просто крута традиція. Після виконання ритуалу можна прогулятися одним з наймальовничіших місць столиці – Наддніпровськими парками, що простяглись від Михайлівського до Лаври.

 
 


 

Серце на Майдані. Відносно новий символ кохання, проте вже «освоєний» київськими парами. Сюди замість замків вішають стрічки, а на самому металевому серці пишуть імена і свої побажання.

 
 


 

Дерево закоханих у Наводницькому парку. Більше асоціюється з весіллями, адже є чи не обов’язковою зупинкою молодих подружжів після РАГСу. Проте «береженого Бог береже», то ж не буде зайвим залишити щось від себе ще й тут. Тим паче, що місце вельми романтичне.


 

 

Для справжніх і не дуже романтиків

Місця, які самі налаштовують на хвилю кохання – здавалося б, справжня знахідка. Та відшукало їх вже чи не пів-Києва, так що атмосфера романтики добряче зіпсовано пивними і горілчаними пляшками.

 

Пейзажна Алея. Про Пейзажку, напевне, знають усі. Принаймні чули про чудернацьких котів з мозаїки, Маленького Принца, Парк сучасної скульптури. Всього цього тут колись не було, натомість була рідкісна тиша. Тепер на Алеї завжди людно, але вона все ж таки зберігає свій первісний шарм.


 
 
 
Володимирська гірка. Це місце може стати «перевалочним пунктом» на шляху з Подолу до Хрещатику. Тінистий парк, оглядова площадка з видом на Дніпро, пам’ятник князю Володимиру, яким захоплювався свого часу сам Булгаков – все це навіює певним романтичний настрій, який триматиметься ще довго.

Музей Кавалерідзе. Мова, власне, йде не про сам музей, а про невеликий сквер перед ним, де розташовані скульптури майстра і гарна альтанка. Зовсім поряд з шумним Андріївським узвозом, тут можна відчути себе зовсім далеко від нього. 


 


 

 

Для любителів екстриму

Тим, хто люблять ризик і не побояться піти на нього, аби отримати від побачення максимум, «Свідомо» приготувало ще дещо:

 

Парк на Караваєвих  Дачах. Людей тут майже нема, принаймні вони зустрічаються рідко, в основному велосипедисти. Ззовні місце доволі привітне, проте ввечері тут відсутнє освітлення і є можливість залишитися самим у суцільному мороку. Головне, щоб в цей момент не з’явилися непрохані гості, яких у районі вистачає.

Площа перед Верховною Радою. А це місце станеться у нагоді тим, кому не йметься від слави блогера Володарського, яким влаштував тут імітацію сексу зі своєю дівчиною. Якщо маєте ексгібіціоністьскі нахили або бажання довести щось владі – мерщій сюди.