Ціною цінностей

«Підкована» інспекція 

Тривожний сигнал про те, що до нас їде «ревізор», пролунав ще в перші дні весни, й уже в березні до України прибула з офіційним візитом комісія ЮНЕСКО – вона перевіряла стан Києво-Печерської лаври та Софії Київської (ці комплекси входять до переліку світової спадщини як єдиний архітектурний ансамбль). За словами заступника голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Михайла Скуратовського, члени міжнародної делегації приїхали з чітким переліком запланованих та вже зведених будівель, розташованих у буферній (тобто охоронній) зоні пам’ятки, яка становить близько 90% загальної території внесеного до списку ЮНЕСКО об’єкта Ідив. мапуІ. В останній редакції настанов до Конвенції ЮНЕСКО, ратифікованої Україною в 1988 році, зазначено, що всі наміри щодо будівництва та перетворення буферних зон мають бути погоджені з ЮНЕСКО ще на стадії передпроектних пропозицій. Реалії доводять – українська сторона не дотримується жодної літери цього пункту, тож міжнародні експерти вважають таке будівництво несанкціонованим. Зокрема, готель та фітнес-центр на Софійський площі, ресторан на Володимирській вулиці, готель на Михайлівській та ще кілька об’єктів у центрі міста (на Стрілецькій, Гончара, Стрітенській, Рейтарській тощо). Крім того, представники міжнародної організації зазначили, що будівництво на Десятинній, багатоповерхівка на Грушевського, забудова Поштової площі та заплановані хмарочоси на Хрещатику також порушують настанову щодо узгодження з ЮНЕСКО і псують загальний вигляд історичної частини української столиці.

ФОТО: Олександр Чекменьов  

Правила порятунку 

Офіційні результати перевірки міжнародні експерти надали в кінці червня, на 33-й сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, що відбулася в іспанському місті Севілья. Там було оприлюднено рекомендаційну резолюцію, про окремі положення якої Тижню розповів Михайло Скуратовський. Одне з ключових зауважень зарубіжних «ревізорів» стосується нашого надмірно роздутого бюрократичного апарату, якому формально підпорядковані заповідники Софія Київська та Києво-Печерська лавра. «Сьогодні так чи інакше цим об’єктом опікуються і Міністерство культури, і Міністерство будівництва та регіонального розвитку, і столична мерія, і служителі церкви. Тому місія ЮНЕСКО рекомендує передати його в управління однієї установи, а краще – утворити координаційну раду», – каже чиновник. Однак надії на те, що управлінці власноруч зруйнують зручну вавилонську вежу бюрократії, в якій важко знайти «крайнього», надто примарні.

>Друга претензія базується на надмірному будівельному бумі, який охопив Київ. ЮНЕСКО просить припинити будівельні роботи в буферних зонах, які загрожують Лаврі й Софії, і значно розширити охоронні території навколо них (до схилів Дніпра, Бессарабської площі та Хрещатика включно). До того ж місія рекомендує запровадити мораторій на вже заплановане будівництво. Зокрема це стосується забудови навколо земляних валів «Мистецького арсеналу», готельного комплексу біля церкви Спаса на Берестові та чимало інших об’єктів у буферних зонах пам’яток історії. І насамкінець єврочиновники запропонували своїм українським колегам об’єднати основні й детальні плани розвитку міста в межах генерального плану Києва й реставрувати Лаврські печери.

На те, щоб виконати всі пункти резолюції, Україні дали тайм-аут на два роки. В разі якщо ми заплющимо очі на рекомендації міжнародних експертів і не виконаємо їх повною мірою, Комітет світової спадщини може перевести об’єкт «Софія Київська та Києво-Печерська лавра» до списку світової спадщини під загрозою. Це означає «останнє попередження», тобто після цього українські пам’ятки автоматично стають у перші ряди кандидатів «на виліт» із почесного переліку ЮНЕСКО. >Боротьба з «монстрами» Чи зможе Україна виконати рекомендації ЮНЕСКО, особливо в частині, що стосується зменшення будівельних апетитів? Сумнозвісне будівництво на Грушевського довело, що захистити центр столиці від зазіхань забудовників не в змозі навіть президент, адже Віктор Ющенко чи не в кожній передвиборчій промові обіцяв розібратися з цим архітектурним «монстром». Однак у нього чи то руки не дійшли справедливо покарати «поганих хлопців», чи то знайшлися впливові захисники цього об’єкта, проте з будинку не впало ані цеглинки. І це далеко не поодинокий випадок неузгодженого з ЮНЕСКО будівництва, дозволи на проведення якого видає державна служба з питань національної культурної спадщини, а ділянки відводить столична влада. За інформацією руху «Збережи старий Київ» Іпро цю громадську ініціативу див. Тиждень №14(23) за 04.04.2008 р.І, в буферній зоні Софії та Лаври зведено близько 20 будівель, і ще 10 планують збудувати. Так, на вулиці Мазепи, 11А, над Аскольдовою могилою споруджують багатоповерховий елітний будинок Іхто саме стоїть за таємничим ТОВ «Вант», яке має право власності на 0,89 га на Аскольдовій могилі, див. Тиждень №27(36)за 04.07.2008 р.І. На вулиці Гончара, 17/23 ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» планує звести житлову багатоповерхівку – наразі там вирито котлован та розпочато роботи з будівництва фундаменту. Ще один скандальний об’єкт, розташований на перетині Пейзажної алеї та Десятинного провулку, на щастя, вдалося відстояти юридично. За рішенням Київського міського апеляційного суду від 26 лютого цього року, землевідведення на будівництво було скасовано, а тому будь-які дії забудовника на цій території незаконні. «Звіт ЮНЕСКО є узагальненням того, про що громадські організації, ініціативні групи киян та журналісти говорять уже не перший рік: столиця руйнується щодня через бездумність чиновників та жадібність забудовників», – резюмує Інна Совсун, активістка руху ­«Збережи старий Київ». ФОТО: Олександр Чекменьов (будівництву багатоповерхівки над Аскольдовою могилою не здатні завадити ані зауваження ЮНЕСКО, ані протести киян)

Ілюзія відповідальності

Реакція з боку представників влади на ймовірне виключення Лаври та Софії зі світової спадщини була несподіваною – Україні нічого не загрожує. «Я готовий офіційно зробити заяву про те, що ні Києво-Печерська лавра разом із Софією Київською, ні історична частина Львова не розглядалися як об’єкти, які можуть бути винесені в перелік пам’яток під загрозою. Україна дбає про свої пам’ятки», – заявив перший заступник міністра культури і туризму Владислав Корнієнко. Чиновник пояснив, що така вірогідність існувала після моніторингу ЮНЕСКО, проведеного в березні. Проте, за його словами, делегації України на сесії ЮНЕСКО вдалося відстояти ці об’єкти, відтак організація прийняла пом’якшений варіант резолюції щодо українських пам’яток. Корнієнко додав, що українська сторона довела – безпосередньо біля Софії та Лаври будівництво не ведеться, а самі об’єкти функціонують у нормальному стані. Наприклад, за словами Корнієнка, Лаврські печери, попри заяви місії ЮНЕСКО про їх аварійний стан, мають лише кілька проблемних ділянок.

>Однак пити шампанське зарано. На думку Михайла Скуратовського, ми не зможемо заплющити очі на міжнародну позицію. «Тепер нам треба ухвалити рішення по рекомендаціях ЮНЕСКО, яким чином зробити так, щоб будувати в буферних зонах припинили. Також слід удосконалити українське законодавство, щодо охорони пам’яток і чітко прописати там міжнародний аспект», – вважає заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Перший законодавчий крок ми вже зробили – і він довів зацікавленість парламентаріїв у оперативному вирішенні питання культурної спадщини, хоча й далеко не всіх. Минулого тижня Верховна Рада розглянула проект постанови про передачу в державну власність комплексу «Києво-Печерська лавра». Автори постанови запропонували віддати Лавру в управління Мінкульту, адже нині вона підпорядкована кільком владним структурам. «Неузгодженість дій Київської міської державної адміністрації, центральних органів виконавчої влади та численних користувачів майнового комплексу Києво-Печерської лаври створює реальну загрозу не лише її виключення зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО, але й факти­чного знищення», – йшлося у відповідній постанові. На жаль, більшість народних обранців таке формулювання не злякало, «за» проголосував лише 221 депутат. Але той факт, що її хоча б розглядали, – вже зрушення. До резолюції ЮНЕСКО подібні питання нардепи здебільшого ігнорували. На висновки ЮНЕСКО не забарилася й реакція президента – на початку червня відбулася нарада Секретаріату, на якій вирішили «терміново проаналізувати стан будівництва в центрі столиці, зокрема, в охоронних і буферних зонах ансамблю споруд Софії Київської та Києво-Печерської лаври, а також вжити невідкладних заходів для збереження цих об’єктів та ­прилеглих до них територій».

Футуристичне безслав