Щекавиця (Скавика, Олегівка, Олегова гора) — гора у Києві над Подолом. Щекавиця має помітне історичне значення як для Києва, так і для всієї Стародавньої Русі. Відразу за Подолом, огинаючи його з південного боку, знаходяться три витягнуті в одну лінію гори: південна, найближча до літописної «Гори» (пізніше вона отримала назву Андріївської чи Старокиївської) — Замкова гора (Киселівка, Фролівська гора); далі, на північний захід — Щекавиця, а за нею найбільш віддалена від Дніпра — Юрковиця (Іорданські висоти). Щекавиця не викликає сумнівів у тому, що так вона називалася вже в епоху Мономаха, так її іменували у XVIII столітті, так вона називається і сьогодення. Походження топоніму Щекавиця пов’язують із ім’ям одного із засновників Києва — Щека. Біля підніжжя гори розміщено слов’янські поховання передхристиянського періоду VIII-IX століть. На самій горі, як кажуть легенди, поховали Віщого Олега.