Ще зовсім недавно цей будинок були видно з площі через отвір – справляв він дуже приємне і тепле враження. Однак, не так давно цей отвір заткнув голандський посол, і коли я заходжу в цей двір (з боку Фролівської – прим.), сердце починає калататися – раптом знесли…
(Дійсно, враження, коли я потрапив у двір було саме таке – навколо сміття, руїни, звалища непотребу і… тут стоїть цей чудо… – прим.)

Моя знайома, прізвище якої Нечаєва стверджувала, що цей дім належав її предкам, що, в принципі, можливо. Колись в Києві були популярні “нечаєвські” пряники. Це був сімейний бізнес, накшталт балабуховського варення. Однак Нечаєві, як і Балабухи, розкололися на різні гілки, які стали по-між собою конкурувати. І Нечаєвих з цього будинку витіснили інші Нечаєві, з Хоревої.

 

Колишній отвір…

Вхід на подвір”я праворуч через підворотню

Зазначу, що Нечаеві купили цю ділянку в конці XIX ст. А будували його (спочатку  одноповерховий), згідно “Зводу пам’ятників”, 1798 року для дворянської сім’ї Вишневських, другий поверх надбудували 1860-го.

 

Вигляд будинку через отвір…
Фото М. Кальницького

Фото 28.01.2007

Хочу додати (за тією ж статтею в “Зводі пам’ятників”, автор Марина Виноградова), що надбудову 1860 року здійснював архітектор Михайло Іконніков, а володіла тоді будинком вдова чиновника Рушковська, народжена Вишневська. Можно ще відзначити, що з боку площі була старовинна кам’яна будова з лавками та проїздом у двір (майже на місті нинішньої будівлі голандського посольства), яку в радіянські часи розбирали по частинам (остаточно – 1968 року).