Якось, будучі у Парижі, я потрапила на екскурсію дивовижного екскурсовода.
Минуло багато років, а я пам’ятаю цю доленосну зустріч…
Йшов час, я працювала зовсім в інших напрямках, але одного ранку… я прокинулася екскурсоводом і знову, згадуючи французьку екскурсію, подумала: Ліля, частіше прислухайся до своєї маленької внутрішньої дитини: вона не помиляється, вона знає, що тобі потрібно
І дітей своїх навчаю – згадуйте, що вас надихало у дитинстві. Це те, що дає крила!)
Проводить екскурсії на мовах: