Галігнані, Париж. Заснована 1801 року

Династія Галігнані займається книжковою справою ще з початку ХVI століття – представники цієї родини були одними з перших, хто почав із комерційною метою використовувати друкарський станок Гутенберга. Започаткував сімейний бізнес 1520 року Симон Галігнані, відкривши видавництво у Венеції – натоді місто було центром міжнародної торгівлі. Успіх прийшов до видавництва 1597 року, коли в ньому вийшла друком Птолемеєва «Географія», яка протягом наступних двох століть була незмінним бестселером.

Наприкінці ХVII століття, коли Венеція переживала далеко не найкращий період, один із нащадків Симона – Джованні Антоніо Галігнані – переїхав до Парижу, де 1801 року відкрив книгарню. Погруддя засновника крамниці й тепер можна побачити на вході до будівлі. Книгарня, розташована на вулиці Ру Вів’єн, стала ще й офісом видавництва та редакцією газети «Вісник Галлігнані», заснованої також 1801 року.

Однак за 50 років власники змінили місце розташування книгарні, пренісши її на галасливу й людну вулицю Ріволі, яка пролягає між Лувром та майданом Конкорд. Таким чином господарі сподівалися збільшити кількість покупців за рахунок туристів, які дорогою до музею чи площі обов’язково проходили б повз крамницю, – й не прогадали. За роки роботи відвідувачами книгарні було чимало знаменитостей – від герцога Віндзорського до Хемігвея й Марлен Дітріх.

На початку ХХ століття видавнича діяльність Галігнані припинилася – залишилася лише крамниця. Магазин пережив обидві світові війни й працює і до цього часу – зараз його асортимент складає в середньому 50000 книг, серед яких – величезний вибір видань про мистецтво й моду.

 

Елефтерудакіс, Афіни. Заснована 1898 року

Athens bookshopНа початку 1898 року грецький книголюб Костас Елефтерудакіс відкрив у Афінах книгарню, а кількома роками пізніше, аби розширити асортимент, почав друкувати книжки, путівники, карти, листівки – видав навіть «Енциклопедію Елефтерудакіса», яка складалася з 24 томів. Крамниця розросталася повільно, але впевнено.

Упродовж наступних років бізнес очолювали нащадки Костаса, створивши мережу книгарень по всій Греції. Починаючи з 1989 року й дотепер книгарнями керують сестри Софія та Марія Елефтерудакіс. На початку ХХІ століття вони модернізували найстарішу книгарню мережі, використавши всі доступні технології (наприклад, зайшовши на сайт www.vrbooks.gr, ви можете здійснити віртуальну прогулянку крамницею) та переоформили її інтер’єр у стилі хай-тек. А 1995 року сестри відкрили найбільшу книгарню Афін: книги займають восьмиповерхову будівлю. Елефтерудакіс – найпопулярніша книжкова мережа Греції. Тільки в Афінах налічується 20 книгарень, не беручи до уваги окремих крамниць, розкиданих по країні.

 

 

Книгарня Лелло, Порту. Заснована 1906 року

Власне, цю книгарню засновано в середині ХІХ століття, однак протягом кількох десятків років вона стільки разів міняла власників та місце розташування, що точна дата її появи загубилася в часі. Однак офіційно книгарня працює з 13 січня 1906 року, коли її власником став Хосе де Суса Лелло.

Найважчим завданням нового господаря було пристосувати будівлю, яку відвели під книгарню, до потреб відвідувачів. Власник звернувся до відомого португальського архітектора Франциско Хав’єра Естевеса, і той поставився до роботи більш ніж сумлінно. В результаті крамницю оформили в нео-готичному стилі. Центральною оздобою інтер’єру є так звані «сходи на небеса», завдяки яким книгарня вважається однією з найгарніших у світі. Сходи з’єднують різні яруси книгарні, хитро вигинаючись та переплітаючись. Саме ці сходи стали головною принадою під час відкриття крамниці: подивитися на дизайнерське диво зібралося чимало знаменитостей, забезпечивши закладу додаткову рекламу.

До наших днів ні інтер’єр, ні зовнішній вигляд книгарні не змінилися – завдяки власникам, які докладають усіх зусиль, аби первозданний вигляд будівлі залишився незмінним.

 

 

 

 

 

Дім книги, Санкт-Петербург. Заснований 1919 року

Дім книги відкрився 19 грудня 1919 року в колишній будівлі компанії «Зінгер», характерною рисою якої була (і є досі) башта, на верхівці оформлена великою скляною кулею.

У 20-ті роки книгарня перетворилася з «Дому книги» на «Ленгіз» – скорочено від Ленінградського державного видавництва – й повністю підпорядкувалася цій установі. Під час Другої світової війни (навіть у період блокади Ленінграду) книгарня, хоч і недовго, але працювала: тут продавалися книги, які підтримували бойовий дух та закликали до боротьби з фашистами. Крамницю закрили 1942 року з метою економії електроенергії. 1948 року крамниця запрацювала знову, й досі залишається однією з найбільших у Росії.

Книгарня пишається такими знаменитими відвідувачами, як Олексій Толстой, Ольга Фрош, Самуїл Маршак. Одна з найпопулярніших легенд, пов’язаних із Домом книги, розповідає про те, що відомий ленінградський поет Олександр Введенський був таємно закоханий у одну з продавщиць, але так ніколи їй у цьому й не зізнався.

Книгарня Марги Шоллер, Берлін. Заснована 1929 року

Ця книгарня є справжньою берлінською легендою. Її історія розпочалася 1929 року, коли 24-річна дівчина відкрила книжкову крамницю й назвала просто: «Книгарня Марги Шоллер», відповідно до свого імені. Найбільші випробування, які припали на долю книгарні та її молодої господині, були пов’язані з посиленням у країні нацистського впливу. Впродовж цього періоду в книгарні продавалася література, заборонена нацистами з ідеологічних міркувань; крім цього, Шоллер відмовлялася продавати пропагандистську літературу Третього Рейху.

Після закінчення війни книгарня стала однією з перших, які отримали ліцензію на продовження бізнесу, і з часом перетворилася на культове місце для інтелігенції Західного Берліну. Бертольдт Брехт, Герман Гессе, Томас Манн були постійними її відвідувачами. Марга Шоллер померла 1978 року, зараз книгарнею керує її син.

«Знання», Київ. Заснована 1932 року

KyevКнижковим магазином із солідною історією може похвалитися й Київ. 1932 року на Хрещатику було засновано Книгарню «Знання». 1945 року, після повоєнної відбудови зруйнованої вулиці, крамницю відкрили вдруге. Але в той час книжок було так мало, що в магазині продавались і музичні інструменти, і ялинкові прикраси, і піонерські галстуки. А на великому столі посеред книгарні лежав товстий зошит із планами виходу книг усіх видавництв. Заповнивши бланк просто тут, можна було замовити книгу, яка тільки готувалася до друку.

До 1977 року в книгарні працювали букіністичний відділ, у якому продавалися рідкісні книжки, та комісійний відділ, у якому талончик, виданий за макулатуру, можна було обміняти на нову книжку. Крім двох поверхів, книгарня «Знання» мала ще й декілька великих підвалів, які були вщерть заповнені книгами.

Мають свою неповторну історію і книгарня «Сяйво», й мережа «Академкнига», які нині знаходяться під загрозою зникнення. Нещодавно ми писали про незаконні дії влади, яка вже шість років поспіль намагається виселити «Сяйво» з приміщення – і цей приклад, на жаль, не єдиний. Напевно, найстаріші книгарні Києва ще нескоро зможуть похвалитися високими технологіями або вигадливим інтер’єром, адже на сьогодні їхнє першочергове завдання – вижити…