Почайна річка

Річка, права притока Дніпра. Назва походить від давньослов. «почайна» — вода, волога. Відома з найдавніших часів. Починалася на Оболоні, впадала у Дніпро між Поштовою площею і тепер. Пішохідним мостом. Протікала краєм Подолу, від Дніпра була відділена піщаною косою. За часів Київської Русі правила за гавань. Саме в П., побл. її впадіння у Дніпро, у 988 було здійснено історичне Хрещення Русі. На честь цих подій у 1802 — 08 роках над Хрещатицьким джерелом було збудовано пам`ятник Хрещенню Русі. У 1712 з`єднана а Дніпром спеціально проритим каналом. У 19 ст. після перепрямування основної течії Дніпра до правого берега в р-ні Подолу, роздільна коса була розмита і П. поглинув Дніпро. На місці верхньої течії П. лишився ланцюг озер на Оболоні. На Подолі існує вул. Почайнинська.


Глибочиця річка

Річка, урочище. Як річка відома з часів Київської Русі, протікала по території тепер. вул. Глибочицької, між вулицями Верхній і Нижній Вал, становила праву притоку р. Почайни. Побл. Житнього ринку до неї впадав струмок Киянка, що витікав з місцевості Кожум`яки. Первісно Г. мала густу мережу прилеглих до неї струмків та ярів, згодом засипаних під час заселення. Наприк. 18 ст. русло нижньої течії Г. було випрямлено, обваловано задля захисту довколишньої забудови від повені (звідси — назви вулиць Верхній і Нижній Вал), одержало найменування Канава, Канал або Помийник, оскільки сюди викидалися відходи гончарного, дігтярного і кожум`яцького виробництв. Канаву взято в колектор у серед. 19 ст., верхню течію Г. — у 1-й пол. 20 ст.


Либідь річка

Річка. Довжина — 14 км. Права притока Дніпра. Перетинає Київ від Поста-Волинського до Телички. Вздовж Саперної слобідки з 80-х рр. 20 ст. протікає в колекторі. Назва — від імені сестри засновників Києва Кия, Щека і Хорива. Згадана в літописі під 968 роком.