– 2012 року було виконано роботи з ліквідації надзвичайних ситуацій, пов’язаних із затонулими плавзасобами на річці Десенка та у районі Русанівської набережної, було розчищено аварійні частини затонулого плавзасобу у парку ім. В. Примакова, а 2011-го ми підняли ще один теплохід на Воскресенських садах, – розповідає заступник комерційного директора з розвитку водного транспорту КП «Плесо» Олександр Сарафонов. – Цього року плануємо оглянути інші затонулі плавзасоби та залежно від складності робіт визначити, які з них пі- дійматимемо з води у 2013-му, а це 2-3 об’єкти.

Для виявлення затонулих суден комунальники обстежили акваторію Дніпра в межах столиці. Потім усі знайдені об’єкти зафіксували у відповідних актах, що підтверджують їхню загрозу безпеці судноплавства, життю і здоров’ю киян, а також погіршення екологічного стану прилеглих водойм. Підняття затонулих плавзасобів здійснюється за участю Державної інспекції України з безпеки на морському й річковому транспорті та спеціалізованих суднопідйомних організацій.

– Вартість робіт визначається після детального обстеження. Мінімальна сума витрат становить від 20 до кількох сотень тисяч гривень залежно від способу підіймання та залученої до цього процесу техніки – оренда буксирів, плавучих кранів тощо, – веде свою розповідь далі Олександр Сарафонов. – Оплачувати роботи повинен власник плавзасобу. Якщо з якихось причин його не виявлено, то шукаються інші джерела фінансування, а от у міському бюджеті гроші на це, на жаль, не передбачено.

Дослідницькі роботи з виявлення затонулих суден провадяться протягом останніх двох років. Загальний перелік таких плавзасобів на сьогодні складається з десяти об’єктів, половину з яких уже ліквідовано. Тривалість їх перебування у водоймищах коливається від 2-3 до 10-15 років. .

– Десь у середині квітня ми продовжимо дослідження плавзасобів і виявимо з-поміж них першочергові. Спочатку прилеглу територію та сам об’єкт оглядає водолазна група, аби визначитися з технологією майбутніх робіт, у яких зазвичай беруть участь 10-20 фахівців, – зазначає заступник комерційного директора з розвитку водного транспорту КП «Плесо». .

Після того як судна витягнуть на суходіл, їх відвозять на штрафмайданчик, доки не з’явиться господар. Згодом прокуратура з’ясовує всі подробиці справи та робить свої висновки щодо покарання цих осіб, з вини котрих виник ризик для життя та здоров’я відпочивальників у столичних водоймах. Окрім екологічної загрози, великі, іржаві, зарослі мулом кораблі заважають судноплавству. Та, виявляється, це не всі причини,що мотивують киян швидше дістати об’єкт з води. .

– Під час риболовлі ми з товаришем неодноразово задивлялися на теплохід «Азербайджан», який нещодавно прибрали з Русанівки, бо нікому непотрібну купу заліза можна було здати на металобрухт. І воду очистили б, і чималу суму грошенят отримали б – 2–2,5 тисячі за тонну, а загальна вага цього теплохода становила не менш ніж 15 тонн, – зізнається 48-річний киянин Ігор Непитько. – Проте вдвох ми не подужали б витягнути його на берег, а тим паче нам би ніяк не вдалося доправити його до пункту приймання брухту.

Охочих швидко розбагатіти в такий спосіб може виявитися чимало, але, як зауважують спеціалісти КП «Плесо», сума, яку доведеться витратити на підняття судна, у кілька разів перевищить зиск, котрий можна отримати, здавши його як металобрухт.