Pекомендую: Особняки Києва — дослідження співробітників Музею Історії нашого міста пп. Ольги ДРУГ і Дмитра МАЛАКОВА. Незамінне для аматорів індивідуальних і групових занурень у культурний хронотоп. Широка палітра київських подій і постатей, незабутні картини міського побуту в окрасі кількох століть. Яскраві враження й несподівані відкриття — гарантовано!
…А якщо говорити цілком серйозно, це гарна, цікава й корисна книжка. Насамперед, привертає увагу зручне й ошатне оформлення тому, виконане з елементом несподіваности. Численні плани, світлини (чимало з яких публікуються вперше), інші ілюстрації та навіть сам текст видрукувано не звичайним чорним, а теплим брунатним кольором на гладенькому білому папері з ледь помітним бузковим відтінком. При читанні (особливо з електричним освітленням) здається, ніби книга загадково сяє зсередини.

“Особняки Києва” — це не просто науково-популярне видання високого рівня, але, передовсім, високоморальна (НЕ моралізаторська!) і, даруйте каламбур, таки мультикультурна книжка. Тому що автори розповідають нам не про самі лише кам’яні будівлі, а й розгортають історію київських домів у духовному, родинному її розумінні.

Поруч з описами, архітектурними схемами й “Переліком особняків та інших споруд Києва, позначених ініціалами та гербами власників” (бонус: таблиця “Військових, цивільних та придворних чинів у Російській імперії до 1917 року” та календар “Влада в Києві у ХХ ст.”. Ну просто все для мандрівників у часі!) бачимо безліч цікавих історій про уславлених і скромних мешканців цих будинків у розмаїтті українських, російських, гебрейських, польських, німецьких та багатьох інших традицій нашого міста. Написані всі вони дуже тактовно, із щемкою ніжністю й м’яким гумором, котрий змушує пригадати фразу з оповідання А.Аверченка “Побут”: “коли немає побуту з його знайомим затишком, із його традиціями — нудно жити, холодно жити…” Дійсно, більшість цих ознак “знайомого затишку” на превеликий жаль давно вже пішли з нашого життя, тому намагання дослідників зібрати під однією палітуркою якомога більше інформації й привернути увагу до того, що можна й треба зберегти, заслуговують на глибоку пошану й вдячність усіх небайдужих киян.

Призначена для широкого загалу ця книжка, думається, стане в особливій пригоді культурологам, літературознавцям і фаховим екскурсоводам. Утім, як я вже казала, будь-який допитливий читач з її допомогою може легко організувати собі захоплюючу мандрівку в часі. Варто лише запам’ятати адреси й обрати маршрут до смаку.