Тому уявлення про вигляд землі, на якій знаходиться місто, в нас все ж таки доволі приблизне – з різноманітних макетів і позначок на картах. Добре відчувається рельєфність ще тоді, коли здійснюєш тривалу прогулянку пішки, бо ж доводиться самотужки долати всі підйоми та спуски. Від розташування оселі на пагорбі чи під ним залежить, приміром, на скільки відкритий простір за вікнами, і що саме можна з них побачити, чи просто – ближче чи далі від неба ти засинаєш щоночі. Кажуть, що люди, які живуть на височинах, більше літають уві сні, але не знаю наскільки це правда. За таким принципом – мешканці гір, мабуть, бачать найдивніші легкі і повітряні сни. Ті ж, хто живуть на пагорбах, мають ще один чи то клопіт, чи таку собі розвагу, залежить від того, як ставитися до різноманітних голосів і звуків міста, що їх особливо вітряної погоди чути через вікна. Ті ж, хто живуть між такими пагорбами, частіше і більше можуть тішитися зеленню за вікном, а також не припиняють війни з надлишковою вологістю і не завжди корисними комахами. Щодня, пересуваючись містом, ми тисячі разів наближаємося до Земного ядра і віддаляємося від нього. Це спричинює зміни тиску і настрою, але вони надто нетривалі і непевні, тож часто їх можна навіть не помітити. Тільки повертаючись до своєї оселі, ми встановлюємо собі сталу відстань до Сонця і до підземного вогню, і це зумовлює найвизначнішу дію на наше самопочуття. Втім, у кожного індивідуальне уявлення про затишок. Тож, обране місце на ландшафті, так чи інакше є лише однією з частин твого великого і такого різного міста…


З найвищої гори над Дніпром, з дев’ятої колії Залізничного Вокзалу, з вікна будь-якої вулиці, з найменшої кав’ярні … Звідки завгодно – Погляд на Місто, щодня, о 23:15 на Радіо Київ