Усім відомо, що неможливе наше місто без каштанів, котлет по-київськи, Хрещатика, Майдану і Лаври. І, звісно ж, без Булгакова.Та чи можливий Київ без Пушкіна – питання дещо дискусійне. «Сонце російської поезії» лише двічі освітлювало собою київські вулиці, можна сказати, проїздом. Але ж світовий геній нам, українцям, не зовсім чужий. І не тільки в духовному плані – з його ім’ям та фізичною присутністю пов’язано чимало місць в Одесі, Катеринославі (нині – Дніпропетровськ), Кам’янці, Тульчині, інших містах і селах неньки… 

Пушкін присвячував поеми полтавським жінкам та битвам, у свій короткий приїзд до Києва відвідав Лавру, в задумі стояв біля могили Іскри та Кочубея. Що він бачив у своїй уяві? Знаряддя страти? Боротьбу і підступність, зраду і кохання?.. Зрештою, саме Пушкін першим розповів світові про те, що «тиха украинская ночь» і «То ль дело Киев, что за край! Валятся сами в рот галушки…» теж вийшло з-під пера російського генія… 

Та й головний київський внесок у світову літературу – Михайло Булгаков генетично не був би можливий без Пушкіна.Те, що в Києві є Музей Олександра Сергійовича Пушкіна, можна вважати закономірністю. Вона відбулася завдяки випадковості, а скоріше ентузіазму приватного колекціонера киянина Якова Бердичівського який присвятив життя пошукам та збиранню артефактів, пов’язаних з Пушкіним…

 

Пушкін і Київ

 

«Достеменно відомо, – розповідає Наталя Тишаєва, завідувач музею, – що Пушкін у Києві був. Уперше завітав до нашого міста 21-річним, 14 травня 1820 року. Він їхав у «південне заслання», куди його вислав імператор Олександр І за крамольні вірші «Самовластительный злодей! Тебя, твой трон я ненавижу…». Тому поет відвідав Київ таємно і провів тут лише півтора дня. Існують свідчення, що Пушкін здавна мріяв побачити наживо «златоверхий град», який він оспівав у першій своїй поемі «Руслан і Людмила». Місто вразило поета – тут іще зберігся і в усьому відчувався незнайомий йому досі дух української гетьманщини та козацької вольниці. Вразила архітектура українського бароко, патріархальні звичаї городян, дивна розкута і водночас домашня атмосфера. 

Він зупинився в будинку генерала Миколи Раєвського – з цією родиною Пушкін був знайомий давно, але лише в роки «південного заслання» Раєвські стануть для поета близькими друзями.

 

Саме в київському будинку Раєвських Пушкін заведе знайомство з видатними людьми того часу: генералом-декабристом Михайлом Орловим, князями Іпсіланті – грецькими революціонерами і водночас офіцерами російської армії, польським графом-масоном Густавом Олізару, поетесою Анною Турчаніновою, яка була захоплювалася науками і товаришувала з ученими Київської Духовної Академії, дочкою київського предводителя дворян і нібито жандармським агентом Кароліною Собаньською та її сестрою Евеліною Ганською – майбутньою дружиною Оноре де Бальзака, а також з багатьма декабристами з «Південного товариства»… 

Будинок Раєвських зберігся і досі, його можна побачити на нинішній вулиці Грушевського, №14, але волею обставин столичний музей Пушкіна відкрито в іншій будівлі, за іншою адресою…

 

Історія створення музею

 

«Якби киянин Яків Бердичевський, – продовжує пані Тишаєва, – не збирав багато років матеріали про життя і творчість Пушкіна, якби, їдучи на постійне проживання до Німеччини наприкінці 1980-х не передав би свою колекцію в дар місту, поставивши при цьому умову створити в Києві музей Олександра Пушкіна, навряд чи наш заклад народився б на світ Божий». 

Від моменту дарунка та своєрідного заповіту Бердичевського і до відкриття музею минуло ще 12 років – влада довгенько вагалася з виділенням землі або приміщення. І лише 1999-го було прийнято рішення про створення музею Пушкіна при Музеї історії Києва. Тоді ж Міська рада передала у власність музею невеликий особняк на вул. Кудрявській, 9, зведений у 1880-х роках. Хоча в тому особняку Пушкін не був жодного разу, музей все-таки облаштували саме там. Приміщення було у жалюгідному стані, але його вдалося відбудувати. 

Нинішня будівля музею відома тим, що в ній минуло дитинство Михайла Булгакова, тож можна впевнено сказати: завдяки Булгакову в Києві з’явився музей Пушкіна. Урочисте відкриття відбулося 1999 року з нагоди 200-річчя від дня народження поета. В основу експозиції покладено колекцію Якова Бердичевського, згодом її продовжили збирати, і сьогодні експозиція значно збільшилася.

 

Експозиція

 

«Більшість наших експонатів, – розповідає далі Наталя Тишаєва, – датується першою половиною XIX століття. Цей період прийнято іменувати «пушкінським». Серед найцінніших у колекції – друковані видання з оригінальними автографами друзів Пушкіна і сучасників поета. Є праці відомих тогочасних політиків. Особливо пишаємося прижиттєвими виданнями творів Пушкіна. Ось, наприклад, розділи віршованого роману «Євгеній Онєгін» – як відомо, він видавався частинами (їх називали «зошити») протягом семи років. То ж ці зошити можна побачити у нас. Зазначу, що донедавна таких експонатів не було навіть у московському музеї. Повний текст «Онєгіна» вийшов у світ у березні 1833 року, і це видання в нашій експозиції посідає одне з найпочесніших місць. 

Є у нас і перші видання «Руслана і Людмили», «південних» поем, «Бахчисарайського фонтана», «Кавказького бранця». 

Цікавий експонат – статуетка поета у повний зріст, створена 1837 року скульптором Олександром Теребенєвим із суміші подрібнених мінералів, що зветься «бісквіт». Ми придбали цю статуетку самостійно, її продавала за 300 доларів дружина одного маловідомого скульптора. Гроші збирали всім музеєм. Привертає увагу видання журналу «Современник», над яким працював Пушкін. На журналі навіть є цензорський дозвіл Крилова. Справжньою перлиною нашого зібрання вважаємо книгу Наполеона Бонапарта, яку імператору подарував його хірург Сабатьє. Якось нас відвідали французи, і тодішньому директору музею довелося мужньо відбиватися від наполегливих прохань продати цю книгу. Було нелегко, але ми встояли, і раритет залишився в музеї…».

 

Довідка «Вечірки»

 

Графік роботи музею: щодня з 10:00 до 17:00, вихідний – вівторок

 

Вартість квитків: повний – 25 грн, пільговий – 10 грн (для школярів, пільговиків, пенсіонерів)

 

Вартість колективної екскурсії: 30 грн, до 15 осіб

 

Адреса: вул. Кудрявська, 9 (тролейбусами маршрутів №№16, 18 до зупинки «Вулиця Обсерваторна» від станцій метро «Лук’янівська», «Майдан Незалежності»)