От недарма пані Безрук вже вдруге в назвах своїх екскурсій застосовує слово „смачний”. І річ навіть не втім, що вона регулярно підгодовує екскурсантів чимось смачненьким (та ще й рецепти дає!), а… Я не раз чув, як один музика, слухаючи запис другого, схвально примовляє: „отут смачно було!” Отак і на прогулянках з Оленою: не в тому фокус, що в ресторанних афер, студентських спогадів і краєзнавчих розвідок є спільний знаменник – „кохання спалахне і згасне, а їсти хочеться завжди”, а в умінні розказати про цей аж ніяк не дріб’язковий аспект життя людей саме так, як їсться щось з любов’ю приготоване – смачно! А пані Безрук, як ми знаємо, і про гранітну скелю вміє смачно розказати :), що вже казати про таємничі за походженням солодощі, заховані в дворах кав’ярні або музеї з їстівними експонатами… А кому цікавих оповідок мало й хочеться практичної користі, поділюся радістю. Багато хто знає, яка то проблема знайти небанальний подарунок. Так оце в одному з „об’єктів показу” я його знайшов! Смачнющі штукенції, гарно запаковані, в дерев’яну коробочку покладуть, а потім, пригощаючи дорогу людину, ще й розказати буде що – чим не подаруночок? Ідіть, Олена покаже, де це…