Статьи:

До 50-річчя селянської реформи, що мало відзначатися 1911 року, київська влада вирішила встановити імператорові-визволителю Олександрові ІІ пам'ятника і спорудити на міські кошти народний дім його імені. 1903 року клопотання щодо дозволу на це було надіслано до вищої адміністрації країни.
Заслуги імператора Олександра ІІ перед Києвом, який він назвав "Єрусалимом землі руської", не можна вважати масштабними, проте самодержець справді прислужився його розвиткові як освітнього й культурного центру. Відомо зокрема, що він надіслав відомому мандрівникові по святих місцях, письменникові А.Муравйову 5 тисяч карбованців, аби той придбав садибу поблизу Андріївської церкви;
дозволив відкрити першу в Києві приватну жіночу Фундуклеївську гімназію;
звелів видавати публічній бібліотеці щорічну допомогу у сумі 800 карбованців;
збільшив грошове забезпечення Тимчасової комісії для розгляду давніх актів із 1100 до 6000 карбованців на рік;
призначив духовній академії, з нагоди її ювілею, 10 стипендій по 200 карбованців кожна;
затвердив статут славетної колегії Павла Ґалаґана;
подарував першому ректорові місцевого університету М.Максимовичу на його ювілей 3 тисячі карбованців і ділянку землі;
дав згоду на відкриття церковно-археологічного товариства й Вищих жіночих курсів, а також на заснування історичного товариства Нестора-літописця (1).

Первый памятник императору Александру II был открыт около здания Института благородных девиц в 1880 году на средства воспитателей и воспитанниц института. Эта бронзовая фигура с приходом большевиков была переплавлена. Еще один грандиозный памятник Александру II воздвигли в 1911 году на Царской (сейчас Европейской) площади (автор Этторе Ксименес). Тогда отмечали 50-летний юбилей отмены крепостного права. Это была грандиозная конструкция, состоящая из бронзы и гранита. На пьедестале располагались три фигуры: в центре - император, по бокам - скульптурные композиции Милосердия и Правосудия. После установления советской власти все металлические элементы были сняты и уничтожены. Пьедестал до середины 30-х годов использовался как декоративный парадный вход в Пролетарский (ныне - Крещатицкий) парк.