TOP статьи:

«Життя дається людині один раз і прожити його треба в Києві», - так перефразував свого часу М.Островського український прозаїк О.Васильківський. Відтоді мінявся Київ, змінювались люди і будівлі, політика й настрій, традиції та спрямування. Хтось на тому робив гроші, а комусь хотілося упіймати час за хвоста і вскочити таким штибом в аннали історії. А поряд із тим завжди знаходився хтось дивакувато-небайдужий, із пензлем, пером, об’єктивом фото- чи відеокамери, який намагався вловити і зберегти Місто – яким він його побачив. Так дісталися наших днів альбоми ескізів та фотографій із пейзажами старого Києва порубіжжя ХІХ-ХХ століть, офіційно-добротний «Фотоспомин» В.Галайби зі вступним словом відомого столичного архітектора С.Бабушкіна, неформально-сміливі, глибоко авторські альбоми А.Арутюняна. У них – Київ, якого немає насправді, але який живе у пам’яті його мешканців, ще відтоді, коли каштани були молодими.

Придбати альбом в Магазинчику

Статьи:

Святая София Киевская - свидетель и участник героической и драматической истории Руси изначальной, её возрождения. Памятник древнего зодчества, важнейший исток духовности, морали, веры всего христианского мира. Если искать причины, почему стоит посетить Киев, то обязательно среди них будет - увидеть Софию Киевскую. Увидеть и никогда не забыть. 

Купить книгу в Магазинчике

Трагічні події на Волині в 1943—1944 роках — один із найкривавіших актів у багатовіковому протистоянні поляків і українців. Не можна сказати, що століттями два слов’янські народи-сусіди тільки те й робили, що боролися один з одним зі зброєю в руках. Інколи були й союзниками — як у битвах під Грюнвальдом, Хотином… Але в цілому навіть довгі десятиліття відносно мирного співіснування були позначені кольором суперництва — часом відчайдушного і непримиренного. Епізоди найбільш контроверсійних сторінок нашої спільної історії — Люблінська унія, Берестейська церковна унія, Хмельниччина, що стала передвісником катастрофи Польсько-Литовської держави (Речі Посполитої) наприкінці XVIII століття, події кривавої Коліївщини і двох Польських повстань XIX століття в Російській імперії — трактувалися поляками та українцями з цілком протилежних позицій…

Придбати книгу "Волинь: дві пам'яті" в Магазинчику

Якщо хочете відчути себе громадянином світу, пройдіться київським Хрещатиком і прилеглими вулицями. Тепер тут майже нічого, крім абревіатури ЦУМ та українських ліхтариків «Знання» й «Сяйво», не нагадує про те, що ви в українській столиці. Решта – бутіки найрізноманітніших світових фірм і філії банків. Чи можна з того зробити висновок, що культурні запити українців — десь у далекому плані? Принаймні, в цьому хоче переконати головна вулиця столиці.

Щойно вийшла з друку унікальна книга-альманах "Київсь­кий іподром". Автор її - фельдшер ветеринарної медицини Людмила Леонтьєва - розповідає про 140-річну історію Київського іподрому. Це перше видання такого обсягу та фор­мату. Тут зібрано архівні фото- та матеріли, спогади працівників і любителів рисистого спорту. Це художньо-публіцистичний твір, де в доступній формі розповідається про генеалогію, зоотехнію, ветеринарію, а також про долі коней та людей, будні й свята київського іподрому.

Новый роман Оксаны Забужко уже успели назвать и историческим эпосом, и семейной сагой, и романтической историей любви... Все упомянутые определения так или иначе подсвечивают ряд причудливо выстроенных залов «Музею покинутих секретів», но ни одно не дает хоть сколько-нибудь полного представления о произведении. Если это и эпос, то ему не хватает обязательной для классических эпосов уравновешенно-спокойноого авторского дистанцирования от того, что уже стало историей, навсегда устоялось, застыло перед взором наблюдателя.

Придбати роман в Магазинчику

Виявляється, можна сидіти на двох стільцях, плисти на двох човнах: якщо їх добре припасувати одне до одного — виходить широке сідало, або катамаран, котрий має подвійну стійкість...

Про це — дослідження «Український менталітет: ілюзії-міфи-реальність», у якому лікар-психотерапевт, член Асоціації українських письменників Олександр Стражний розглядає особливості світогляду українців, плюси, мінуси й неврози української нації. Зазирає в історію ледь не на мільйон років до нашої ери, але, природно, відштовхується від трипільської культури. Автор, капітально копнувши у глиб Київської Русі, досліджує повороти історії українців XIV—XX століть. Поступово перед нами вимальовується мозаїка української душі, в якій основними «камінчиками» виявилися осілість, хазяйновитість, консерватизм, універсальність, миролюбність, сміливість, волелюбність, демократичність, духовність, обдарованість, сентиментальність, містицизм, сердечність, відкритість, барокове мислення, кмітливість, хитрість, лукавство, свавілля, оптимізм, життєрадісність, почуття гумору, поклоніння жінці, повага до родини, еротичність. Отакий довжелезний список ніби позитивних рис.

Придбати книгу в Магазинчику

Це рядки київського поета Леоніда Кисельова, якому доля відвела дуже короткий термін життя – тільки 22 роки. Він народився 21 вересня 1946 р., а помер від лейкемії в ніч з 18 на 19 жовтня 1968 р. Проте Леонід Кисельов устиг двічі відбутися як поет – у мові російській і в мові українській, а отже, за недовгий час свого реального земного шляху прожив аж два бурхливі й насичені життя у світі поетичному.

Придбати книгу в Магазинчику

Навряд чи варто починати огляд двох видань, присвячених «Киевской старине», з екскурсу в історію цього журналу, що видавався у Києві у 1882–1906 рр. Годі уявити, що про нього чули лише фахово зацікавлені читачі, – дослідники-гуманітарії. А тепер ось маємо аж два видання, присвячені унікальному київському часопису.

А есть ли книги (художественные произведения), где роль играет Киев?  

Хто б сумнівався, що Київ – всуціль просякнуте містикою місто. Щоправда, вона, як правило, асоціюється з мглисто-романтичним минулим – чи то зі староруськими легендами, чи з бароковими химерами, чи, на гірший випадок, із часами Голохвастова й Проні Прокоповни, коли дух чарів ще не зовсім вивітрився з тутешніх покручених вуличок та узвозів… Тоді ще сумлінний побутописець Ніколай Лєсков міг визбирувати родзинки київського фольклору та колекціонувати місцевих диваків, яких із його легкої руки почали називати київськими антиками.