…Тиша

Шалена.

Повітря п’янливе.

Втеча нікуди.

Посмішка в сніг.

Дощ уночі переріс у зливу.

На Щекавиці горіли

сліди наших ніг.

Малюнок

Вірі Качмарській

Чаша багряна Твоєму крилу

На Ярославім жовтім Валу

Чаша багряна як осінь на схилах

Як позолота на зімкнених крилах

Як на вікні троянди в пишноті

Срібний Твій хрест

А решта все  - потім  

З книги «Смаковий сад» (1998)

Маленька забута Гора

Ліні Попович

Ми проминемо цей узвіз,

звернемо на Гончарку,

і сніг замерзне коло сліз,

як поминальна чарка.

Сховайся в хаосі дерев,

де урвища, як звірі,

Синиця на кущі замре,

і  їй присниться ірій,

Тут мертвий спокій, як завжди.

І княжий сніг іскриться.

Але ти не приходь сюди.

Німує Щекавиця.

І глухо падає стіна

Трави сухої, глини…

І тоск-но час над на-ми ли-не,

Й лишається одна вина.

Та доторкнешся до кори

Лицем біблійним, золотавим.

Усе тут заклякне. Вітри

тобі волосся посплітали.

Й осіннє золоте шиття

Десь застигає на камінні.

І тільки постать у промінні,

як Мати Божа із дитям.

З книги «Смаковий сад» (1998)