Драматурга Ярослава Стельмаха увічнили на стіні будинку № 8 на Печерському узвозі. Понад двадцять років тут мешкав митець, а його вдова Людмила Вікторівна проживає в цьому будинку й нині. У п'ятницю меморіальну дошку на честь драматурга урочисто відкрив заступник голови КМДА Сергій Рудик.

“Я вважаю себе щасливою людиною, бо живу в мистецтві...” — так сказав в одному з інтерв’ю драматург, заслужений діяч мистецтв України Ярослав Стельмах.

Цьогоріч йому виповнилося б лише шістдесят. Ще можна було б творити і творити... Однак не судилося. Вісім років минуло з дня страшної автокатастрофи, в якій загинув митець. “Популярний письменник, драматург, сценарист і перекладач Ярослав Стельмах, творчий успіх якого визначався не лише талантом, а й надзвичайною працьовитістю, залишив нащадкам безцінну літературну спадщину”,— поділився враженнями про творчість Стельмаха заступник голови КМДА Сергій Рудик.

У п’ятницю на будинку, в якому митець мешкав понад двадцять років, на Печерському узвозі, 8, встановили меморіальну дошку. “Реалістичність творів, позитивні емоції та тонкий гумор його п’єс створили неповторну творчу манеру Ярослава Стельмаха. Друзі, близькі, колеги — всі згадують письменника добрим та щирим словом, пам’ятають його життєрадісність і доброзичливість”,— сказав пан Рудик на урочистому відкритті пам’ятного знака.

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві у родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Імя драматурга є синонімом поняття “сучасна українська драматургія”. А його вистави “Шкільна драма”, “Привіт, синичко!”, “Провінціалки” не сходили зі сцен багатьох театрів України. За сценаріями Ярослава Стельмаха знято низку кінострічок, зокрема “Циганка Аза” та “Острів любові”. Крім того, митець переклав Саймона, Міллера, Вассермана, Олбі, Горіна. Творчий доробок письменника величезний — п’єси, книжки для дітей, кіносценарії.