У 1880-х роках сучасна вулиця Терещенківська (тоді Олексіївська) була спланована для забудови і завершувала утворення площі біля Університету. Ділянку під № 15 купив Никола Артемович Терещенко. Будинок було зведено за два будівельні сезони - 1887-1888 рр. Автором проекту прийнято вважати петербурзького архітектора Р.Ф. Мельцера (1860-1929). У 1888 році садиба з будинком переходить у власність подружжя Ханенків. Внутрішнє оздоблення інтер'єрів створювалося вже за нових господарів. Зовні будинок, перш за все, вражає красою своїх світлих стін, стриманістю архітектурних прикрас, що додають невеликій за розміром споруді ясності і гармонії. Інтер'єри особняка, їхнє архітектурно-художнє стильове вирішення формувалося упродовж 1889-1895 рр. архітекторами і художниками Р. Мельцером, П. Бойцовим, Л. Марконі, В. Котарбінським, М. Врубелем та ін.

Музей искусств имени Богдана и Варвары Ханенко – самое значительное собрание классического зарубежного искусства в Украине – долгие годы безлико назывался «Музей западного и восточного искусства». Фамилии меценатов из названия вычеркнули «ввиду отсутствия за Ханенко революционных заслуг. Впрочем, это не самая большая беда, с которой столкнулся музей за годы своего существования.

На коротенькій вулиці Терещенківській у трьох шляхетних будівлях зберігаються головні «скарби республіки»: мистецькі перли Західної Європи, Сходу – в Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, і Росії – в Київському музеї російського мистецтва ім. І. Рєпіна. У садибі правника, бізнесмена, мецената Богдана Івановича Ханенка і в будинку поруч – мистецтвознавці й охоронці, реставратори й робітники, хранителі й наглядачі залів бережуть те, що колись він збирав по людях, скуповував по аукціонах, замовляв у художників.

В экспозиции представлены более 200 композиций и фигур. Многие экспонаты признаны шедеврами искусства фарфора ХХ века. А некоторые экземпляры мини-скульптур приобретены Эрмитажем, Королевским музеем искусства и истории Бельгии, Международным музеем керамики Испании.

Китайский фарфор, японские гравюры, буддийские иконы, иранская средневековая керамика – раньше все это было закрыто от широкой публики. Для уникальных вещей попросту не хватало места в залах, и они хранились в запасниках.

Киев пока не может похвастаться музеем европейского искусства, сравнимым, скажем, с петербургским Эрмитажем или Лувром в Париже. Но это не значит, что великие европейские живописцы у нас не представлены. Достаточно посетить изящный особняк по улице Терещенковской, 15, чтобы убедиться: здесь можно встретить не один шедевр.