Після тривалих намагань викупу ікона "Введення во храм Пресвятої Богородиці" нарешті потрапила до столиці України. З огляду на стан пам'ятки можна сказати, що її зберігали доволі добре. На реставрацію було витрачено ще п'ять років.

Ікону “Введення во храм Пресвятої Богородиці” намалював український іконописець Іван Їжакевич. Точна дата створення невідома: або коли він навчався у Лаврській іконописній школі (1876-1882 роки), або в 1884-1894 роках уже після закінчення академії, що вірогідніше.

Автор використав для ікони старовинну основу XVIII сторіччя. Святиня, виконана в академічному стилі, належить до олійного живопису. Її верх має форму трилисника, що свідчить про призначення для іконостасу. “Введення во храм Пресвятої Богородиці” написано на зшитих в єдиний щит чотирьох дошках. На зворотньому боці врізано дві шпуги трапецієподібної форми. Авторський живопис нанесено на поновлений левкас, лише у правому верхньому куті художник залишив фрагмент старовинного ґрунту у його первісному вигляді. На цьому фрагменті можна побачити позолочене тло з карбуванням. Сухозлітку нанесено на полімент червоного кольору.

Пам’ятку в колекціонера придбав відомий київський меценант Юрій Цікаленко. Ще довгих п’ять років над нею працювали майстри. І в липні 2010 року ікону передано до Трапезного храму в присутності Владики Павла, настоятеля Києво-Печерськой Лаври.  Юрієм Цікаленко біло замовлено іконостас із карарського мармуру, виконаний у візантійському стилі. Подібна ікона, але значно менша за розмірами, є у невеличкій церкві в Ближніх печерах, саме там, де зберігаються мощі Святого Агапіта.

Нащадок Івана Їжакевича Нарцис Кочережко сказав: “Ця ікона є великою цінністю, що належить до ранньої творчості майстра, який залишив по собі багато пам’яток неперевершеного церковного живопису”.